Євнапій (347420) — давньоримський історик, ритор, софіст періоду пізньої Римської імперії та її розпаду.

Євнапій
Народився349[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сарди Редагувати інформацію у Вікіданих
Померне раніше 414 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, філософ, письменник, біограф Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіChrysanthiusd і Prohaeresiusd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusHistory after Dexippusd[1] і Lives of the Sophistsd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяполітеїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Титульний аркуш праці Євнапія «Життя софістів»

Біографія

ред.

Євнапій народився у Сардах (Мала Азія). Спочатку він навчався у родича Хризантія у Сардах. Після проходження курсу навчання Євнапій переїздить до Афін, де стає учнем відомого ритора та софіста Прохересія. Тут Євнапій проводить значну частину життя, працює вже як незалежний автор. Водночас вивчає медичні науки, стає посвяченим в Елевсінські містерії.

Виховання та оточення сформували у Євнапія негативне ставлення до імператорів-християн, зокрема з династії Костянтина Великого. Все це викладено у головному творі Євнапія «Життя софістів». Праця охоплює період від 270 до 404 року. Характеризується відсутністю критики та нерівністю викладання подій. Автор захоплено розповідає про Юліана, Плотіна, Порфірія та Ямбліха.

Помер Євнапій у 420 році.

Твори

ред.
  • Життя софістів. 405 рік.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євнапій