Вікіпедія

Єланець

селище у Вознесенському районі, Миколаївська область України

Єла́нець (у 1802—1810 — Гнилий Єланець, у 1810—1858 — Новомосковськ) — селище в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Центр Єланецької селищної громади, до 2020 року райцентр. Лежить на річці Гнилий Єланець. Неподалік від Єланця міститься природний заповідник Єланецький степ та залишки зруйнованого «Палацу природи».

селище Єланець
Ранковий туман над Гнилим Єланцем
Ранковий туман над Гнилим Єланцем
Ранковий туман над Гнилим Єланцем
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Вознесенський район
Тер. громада Єланецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA48040130010093076
Основні дані
Засновано 1802
Статус із 2024 року
Площа 6.1 км²
Населення ▼ 4 636 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 55507
Телефонний код +380 5159
Географічні координати 47°41′52″ пн. ш. 31°51′16″ сх. д. / 47.69778° пн. ш. 31.85444° сх. д. / 47.69778; 31.85444
Водойма річка Гнилий Єланець


Відстань
Найближча залізнична станція: Вознесенськ
До станції: 45 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 90 км
Селищна влада
Адреса 55500, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт Єланець, вул. Василя Стуса, 20
Карта
Єланець. Карта розташування: Україна
Єланець
Єланець
Єланець. Карта розташування: Миколаївська область
Єланець
Єланець
Мапа

Єланець у Вікісховищі

Історія

ред.
Докладніше: Єланецька волость
 
Пам'ятник Т. Шевченку

За результатами підписаного 10 липня 1774 року Кючук-Кайнарджійського мирного договору територія між Дніпром та Південним Бугом відходить до Російської імперії.

Селище Гнилий Єланець засноване в 1802-1804 роках. 

1858 — перейменування із Новомосковська в Єланець.

За даними на 1859 рік у південному поселенні Єланець Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 1855 осіб (922 чоловіки та 933 жінки), налічувалось 278 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались базари[2].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Єланецької волості, мешкало 2479 осіб, налічувалось 470 дворів, існували православна церква, школа, земська станція, 8 лавок, відбувались базари щонеділі[3].

Напередодні Першої світової війни волосний центр Єланець налічував 4,5 тис. жителів. У центрі села, на великій базарній площі, стояли церква, синагога, земська поштова станція (телеграфну лінію від міста Братське до Єланця провели в 1908—1909 роках), торгували 15 лавок, кілька трактирів.

Дізнавшись про перемогу Лютневої революції, жителі Єланця в кінці березня 1917 року обрали раду селянських депутатів. Більшість у ній становили есери.

Під час боротьби між війсками УНР (Петлюрівцями) та РККА приблизно влітку 1919 року в Єланці була проведена спроба підписання мирного договору між "петлюрівцями" та "червоними". Ось, що розповідає представник УНР, дипломат Микола Мішкевич: "На цьому зібранні був присутній вже доволі відомий в той час, так званий, Міша Япончик, що виступав одним з арбітрів під-час переговорів та воодночас представляв "блатний" прошарок суспільства. Переговори велись в декілька раундів. Під кінець останнього В. Ленін уєдинився з Й. Сталіним для "обговорення варіанту сепаратного миру". За збігом обставин біля кімнати, де уєдинились Ленін та Сталін, палив папіросу Япончик. Він почув з кімнати інтенсивні та воодночас циклічні звуки, наче боротьби. Двері були замкнені, тому Япончик наказав своїм людям вибити двері. В цьому їм допомогли також й дипломати, що теж були стурбованими криками, чи навіть стогонами, що доносились з кімнати. Двері все ж таки відчинили, але що саме побачили очевидці так достаменно невідомо. В негайному порядку представники "червоних" виїхали з села, а всі стенограми переговорів були знищені."[4]

27 січня 1920 року — внаслідок радянсько-української війни — була остаточно встановлена радянська влада.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 44 жителі селища[5].

З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами.

У 1963 році Єланець отримав електричний струм від державної мережі.

У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу.

У 1935—2020 роках селище було адміністративним центром Єланецького району.

Населення

ред.

Мова

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, ос. Доля
Українська 5 363 95,16 %
Російська 191 3,39 %
Молдовська 60 1,06 %
Інші 22 0,39 %
Разом 5 636 100,00 %

Адміністративний поділ

ред.

Головна вулиця селища — Соборна. Вона прямує з півночі на південь вздовж річки. Паралельно їй до Парку Слави йде проспект Незалежності.

ЗМІ

ред.

Видається газета «Єланецький вісник».

Персоналії

ред.

Фото

ред.
  •  
    Руїни дитячої "Казки"
  •  
    Пожежна станція
  •  
    Меморіал Героям Другої світової війни
  •  
    Веселка над Єланцем

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1463)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ "Спогади про отамана Петлюру" Микола Мішкевич
  5. ↑ Єланець. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

ред.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Єланець&oldid=44201418