Єлизавета Ураська
Єлизавета Ураська (нім. Elisabeth von Urach), повне ім'я Єлизавета Августа Марія Флорестіна Луїза Ураська (нім. Elisabeth Auguste Marie Florestine Luise Fürstin von Urach Gräfin von Württemberg), 23 серпня 1894 — 13 жовтня 1962) — принцеса Урахська, донька герцога Урахського Вільгельма та баварської принцеси Амалії, дружина принца фон унд цу Ліхтенштейн Карла Алоїза.
Єлизавета Ураська | |
---|---|
нім. Elisabeth von Urach | |
Ім'я при народженні | Єлизавета Августа Марія Флорестіна Луїза |
Народилася | 23 серпня 1894 Замок Ліхтенштейн |
Померла | 13 жовтня 1962 (68 років) Замок Фрауенталь, Штирія |
Поховання | королівський склеп Кафедрального собору Вадуца |
Країна | Вюртемберзьке королівство Німеччина |
Alma mater | Hölderlin-Gymnasium Stuttgartd |
Знання мов | німецька |
Титул | принцеса фон унд цу Ліхтенштейн |
Конфесія | католицтво |
Рід | Урахська лінія Вюртемберзького дому, Ліхтенштейни |
Батько | Вільгельм Урахський |
Мати | Амалія Баварська |
Брати, сестри | Карл Гєро, 3-й герцог Урах і Albrecht von Urachd |
У шлюбі з | Карл Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн |
Діти | Вільгельм Альфред, Марія Йозефа, Франциска, Вольфганг |
Біографія
ред.Єлизавета народилась 23 серпня 1894 року в замку Ліхтенштейн, що в горах Швабського Альбу. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині герцога Вільгельма Урахського та його першої дружини Амалії Баварської. Дівчинка мала старшу сестру Марію Габріелу. Згодом в родині народилося ще семеро дітей.
1909 року почала навчання у католицькій школі для дівчаток. У 1911—1912 роках відвідувала гімназію Королеви Шарлотти в Штутгарті.
У травні 1912 року, після народження молодшої доньки, померла її матір. Єлизавета, якій на той час виповнилося сімнадцять, залишилася старшою жінкою в сім'ї. Вела домашнє господарство, доглядала братів та сетер. Проживала родина в палаці на Некарштрассе у Штутгарті. Грошові активи батька на 1914 рік складали 8 мільйонів марок із щорічним прибутком у 360 тисяч марок.[1]
1913 року за дівчиною марно упадав Йоахім Прусський, молодший син кайзера Вільгельма II. Принцеса категорично відмовилася виходити заміж за протестанта, оскільки наполягала на вихованні майбутніх дітей у католицькій вірі.
У липні 1918 року Литовська Тариба запропонувала Вільгельму Урахському литовський трон. Герцог погодився і був проголошений королем під іменем Міндовга II. Він мав вивчити литовську мову та з усією сім'єю оселитися в Литві. Однак, після тривалих суперечок в Тарибі, у листопаді того ж року рішення про створення монархії було відізване. Вільгельм так жодного разу і не навідав своїх володінь.
Карл Алоїз пішов з життя 20 червня 1955 року у замку Фрауенталь у Штирії. Єлизавети не стало за сім років. Поховане подружжя у королівському склепі Кафедрального собору Вадуца.[2]
Родина
ред.Єлизавета у 26-річному віці пошлюбилася із 42-річним принцом фон унд цу Ліхтенштейн Карлом Алоїзом. Цивільна церемонія відбулася 31 березня 1921 року у Штутгарті. Вінчання пройшло 5 квітня у Тегернзе.
Діти:
- Вільгельм Альфред (1922—2006) — принц фон унд цу Ліхтенштейн,[3] граф Гогенау, граф Рітберг, був одружений із Еммою фон Ґутманншталь-Бенвенуті, мав чотирьох синів та доньку;
- Марія Йозефа (1923—2005);
- Франциска (1930—2006) — дружина графа Рохуса фон Шпеє, мала двох доньок та сина;
- Вольфганг (нар.1934) — принц фон унд цу Ліхтенштейн, граф Рітберг, одружений із графинею Габріелою Басселє де ля Розе, має сина та доньку.
Цікаві факти
ред.- Принц Йоахім Прусський, якому Єлизавета відмовила через його віру, розглядався теоретиком українського монархізму В'ячеславом Липинським як можливий претендент на престол України.[4]
Генеалогія
ред.Вільгельм Вюртемберзький | Вільгельміна Тундерфельдт-Родіс | Флорестан І | Марія Кароліна Ґілберт де Ламец | Максиміліан Баварський | Людовіка Баварська | Йоганн Саксонський | Амалія Августа Баварська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Вільгельм Урахський | Флорестіна Ґрімальді | Карл Теодор Баварський | Софія Саксонська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельм Урахський | Амалія Баварська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Єлизавета | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
ред.- ↑ Rudolf Martin: Jahrbuch des Vermögens und Einkommens der Millionäre in Württemberg und Hohenzollern, Berlin 1914, стор. 8
- ↑ Королівський склеп Катедрального собору Вадуца [1] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ До 21 вересня 1950.
- ↑ Ю.І.Терещенко. Династичний принцип влади і національна консолідація в добу Хмельниччини в оцінці В.Липинського [2] [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Wolfgang greasers article about: Elizabeth, Princess of Liechtenstein née [ Princess of Urach]. In: The house Wuerttemberg. A Biographical Dictionary , edited by Sönke Lorenz , Dieter Mertens and Volker Press , cabbage Hammer Verlag , Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 391
Посилання
ред.- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія Єлизавети з документів державного архіву землі Баден-Вюртемберг [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)