Іваненко Віктор Євгенович
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2021) |
Іваненко Віктор Євгенович (нар. 24 червня 1961 р., м.Львів, Україна) — спортсмен, майстер спорту міжнародного класу СРСР та України, Заслужений працівник культури спорту України, тренер з кульової стрільби.
Віктор Іваненко | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 24 червня 1961 (63 роки) Львів |
Спорт | |
Вид спорту | Кульова стрільба |
Спортивне звання | |
Команда | СКА (Львів) |
Тренери | Михайло Голубов |
Тренує | Олег Ткачов Роман Бондарук Олександр Петрів |
Участь і здобутки | |
Регіональні змагання | чемпіон Європи |
Біографія
ред.Іваненко Віктор Євгенович народився 24 червня 1961 року в місті Львів, Україна в родині військового[джерело не вказане 1450 днів]. Батько — Завгороднюк Геннадій Михайлович, народився в 1934 році, з родиною не проживав[джерело не вказане 1450 днів]. Мати — Іваненко Алла Павлівна, народилася 10 січня 1936 року в селі Морозовське, московської області[джерело не вказане 1450 днів].
- У 1968 році майбутній спортсмен пішов до школи[джерело не вказане 1450 днів].
- У 1974 р. (у 13 років) перейшов до Львівської вищої школи-інтернату спортивного напрямку (ЛВШСМ) за спеціальністю кульової стрільби до Заслуженого тренера України, Сікорського Віктора Михайловича[джерело не вказане 1450 днів].
- У 1975р. (у 14 років) був зарахований у пістолетну групу до Заслуженого тренера України, Голубова Михайла Дмитровича[джерело не вказане 1450 днів].
- У 1978 році закінчив 10 клас у ЛВШСМ та вступив до Львівського військово-політичного училища ордена Червоної Зірки (ЛВВПУ)[джерело не вказане 1450 днів].
- У 1981 році, у віці 20 років, вперше став чемпіоном та рекордсменом Європи з кульової стрільби МП-8, з результатом 598 з 600 можливих (швидкісна стрільба, м. Титоград, Югославія).[1]
- У 1982 році на змаганнях Кубка світу (Беніто Хуарес, Мексика) отримав 5 медалей: 1 золоту, 2 срібні, 2 бронзові.
- У 1983 році на Кубка світу (Benito Juarez, Мексика) вдалося отримати вже 7 медалей: 1 золоту, 3 срібні та 3 бронзові.
- У цьому ж 1982 році на змаганнях у місті Куба (Гавана) став рекордсменом з особистим рекордом 599 очок з 600 можливих.
- В період з 1984—1995 спортивна кар'єра Віктора стрімко розвивалася[джерело не вказане 1450 днів]. Він був учасником багатьох змагань в країні та за її межами, займав призові місця, отримував нагороди та чемпіонські титули.
- У 1995 році отримав титул бронзового призера Military World Games в місті Рим, Італія.
- З 1975—1998 рр. був призером та багаторазовим чемпіоном УСРС, СРСР, міжнародних змагань, чемпіонатів Європи, CISM, і Кубків світу.
- Віктор є майстром спорту міжнародного класу СРСР та України[2]. Також має титул Заслуженого працівника культури та спорту України.
Особисте життя
ред.- Дружина — Трощенкова Єлена Арнольдівна, народилася 24.08.1958р. в м. Первомайськ, Миколаївской області. Закінчила Львівску консерваторію, за направленням фортепіано[джерело не вказане 1450 днів].
- Донька — Черновіл Надія, народилася 27.03.1980 р., закінчила художнє училище та юридичну Академію в м.Одеса, є куратором проекту IQ TARGETS- АРТ[джерело не вказане 1450 днів].
- Внук — Андрій Черновіл, народився у 1999 р.[джерело не вказане 1450 днів]
- Внучка — Софія Черновіл, народилася у 2004 р.[джерело не вказане 1450 днів]
Тренерська кар'єра
ред.З 1999—2008 рр. був старшим тренером збірної команди України з кульової стрільби (пістолетна група).
Турнір | Рік | Місто (країна) | Місце | |
---|---|---|---|---|
Олег Ткачов (ЦСКА)[3] | ||||
XXVIII Олімпійскі ігри | 2004 | Афіни (Греція) | МП-8 587, фінал: 101.7 | 4 |
Чемпіонат світу | 2002 | Лахті (Фінляндія) | МП-8 585 | 9 |
Кубок світу | 2003 | Форт Беннінг(США) | МП-8 587, фінал: 99.9 | |
фінал | 2003 | Мілан (Італія) | МП-8 589, фінал: 98.2 | 5 |
2004 | Сідней (Австралія) | МП-8 585, фінал:97.3 | ||
фінал | 2004 | Банкок (Таїланд) | МП-8 586, фінал: 100.7 | 4 |
2005 | Чангвонг (Китай) | МП-8 581, фінал: 188 | 5 | |
Чемпіонат Європи | 2003 | Пльзень (Чехія) | МП-8 583 | 9 |
2005 | Белград (Сербія) | МП-8 581, фінал: 191.7 | 4 | |
Роман Бондарук («Динамо»)[4] | ||||
XXVIIII Олімпійскі ігри | 2008 | Пекін (Китай) | МП-8 580, фінал: 194.7 | 6 |
Кубок світу | 2006 | Мюнхен (Німеччина) | МП-8 582, фінал: 198.9 | |
2006 | Мілан (Італія) | МП-8 585, фінал: 195.2. | ||
2007 | Форт Беннінг (США) | МП-8 582, фінал: 199.5 | 4 | |
Чемпіонат Європи | 2007 | Гранада (Іспанія) | МП-8 587, фінал: 195.3 | |
Олександр Петрів (ЦСКА)[5] | ||||
XXVIIII Олімпійскі ігри | 2008 | Пекін (Китай) | МП-8 580, фінал: 200.2 | |
Кубок світу | 2000 | Мюнхен (Німеччина) | МП-8 587, фінал: 95.8 | 7 |
2006 | Гуанчжоу (Китай) | МП-8 583, фінал: 191.7 | 6 | |
2006 | Резенде (Бразилія) | МП-8 581, фінал: 198 | ||
2007 | Форт Беннінг (США) | МП-8 578 | 8 | |
2008 | Резенде (Бразилія) | МП-8 580, фінал: 191.3 | 6 | |
фінал | 2008 | Банкок (Таїланд) | МП-8 575, фінал: 197.8. | 5 |
Чемпіонат Європи | 2005 | Белград (Сербія) | МП-8 580, фінал: 192.2. | 5 |
У 2004 році на XXVIII Олімпійських іграх у Греції, Афінах, учень Віктора Євгеновича, заслужений майстер спорту Олег Ткачов[en][3] отримав право змагатися у фіналі. В результаті фіналу (МП-8 587+101.7=688.7) зайняв 4-те місце з швидкісної стрільби.
У 2008 році на XXVIIII Олімпійських іграх у Китаї (Beijing) Заслужений майстер спорту Петрів Олександр МП-8 (580+200.2=780.2), якого тренував Віктор Евгенійович, отримав золоту медаль.
На тих змаганнях заслужений майстер спорту Бондарчук Роман МП-8, потрапив у фінал та зайняв 6-те місце.
З 2013—2016 рр. Віктор Іваненко був тренером жіночої національної команди Катару по стрільбі з пістолету. Тренував учасниць Кубків Світу, призерок та чемпіонок національних, арабських та азійських змагань:
З 2018—2020 рр. Віктор тренує армійську пістолетну чоловічу команду в Індії.
Його спортсмени:
Всі спортсмени є учасниками, призерами та чемпіонами національних та міжнародних змагань, азійських та армійських CISM.
Примітки
ред.- ↑ Чемпіон та рекордсмен Європи з кульової стрільби.
- ↑ Вацеба, О.М. (2011). Іваненко Віктор Євгенович: Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ а б Ткачов Олег. Архів оригіналу за 13 серпня 2021.
- ↑ Бондарчук Роман. Архів оригіналу за 3 березня 2021.
- ↑ Петрів Олександр. Архів оригіналу за 2 березня 2019.
- ↑ Nasra Mohammed. Архів оригіналу за 26 січня 2021.
- ↑ AL KHATER Souad. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
- ↑ SALEM Hanadi. Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
- ↑ Gurpreet Singh. Архів оригіналу за 5 грудня 2020.
- ↑ Neeraj Kumar. Архів оригіналу за 25 липня 2017.
- ↑ Gurmeet.
Джерела
ред.- Іваненко Віктор Євгенович [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.], Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- https://www.issf-sports.org/ [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.]