Іваноньків Богдан Михайлович

український діяч культури, диригент

Богда́н Миха́йлович Івано́ньків (нар. 20 січня 1945, с. Ріпинці Бучацького району Тернопільської області) — український діяч культури, диригент. Народний артист України (2016).

Богдан Михайлович Іваноньків
Зображення
Зображення
Богдан Михайлович Іваноньків
Основна інформація
Дата народження20 січня 1945(1945-01-20) (79 років)
Місце народженняс. Ріпинці, Бучацький район, Тернопільська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Професіядиригент
ОсвітаЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
ЖанрМузичне мистецтво
КолективиТернопільська філармонія
Нагороди
Народний артист України Заслужений артист України
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис

ред.
 
На відкритті пам'ятника жертвам депортації (Тернопіль, 24 серпня 2014)

Навчався на відділі народних інструментів Івано-Франківського музичного училища. Працював викладачем диригування Снятинського культурно-освітнього училища (Івано-Франківська область), одночасно — концертмейстер диригента Ю. Дзюбановича. Закінчив диригентський і вокальний факультети Львівської консерваторії (1972, нині музична академія), одночасно брав уроки вокалу в О. Бандрівської.

Працював художнім керівником та диригентом ансамблю пісні й танцю «Черемош», хорової капели Львівського університету.

Від 1972 — художній керівник Тернопільської обласної філармонії, згодом — художній керівник та головний диригент Струсівської заслуженої самодіяльної капели бандуристів «Кобзар».

1975—1992 — у Тернопільському музичному училищі: викладач відділу хорового диригування, завідувач відділу та керівник хору.

1976—1986 — керівник народної чоловічої хорової капели «Кооператор».

1992—1994 — диригент Тернопільської обласної філармонії; від 1994 — в ТДПУ (нині ТНПУ): старший викладач кафедри вокально-хорових дисциплін; від 1999 — керівник студентської хорової капели; від 1999 — доцент .

Серед вихованців — заслужені артисти України Ярослав Лемішка, Борис Репка, Н. Чорпіта, хормейстер капели «Думка» Ф. Фещак, керівник гурту «Світозари» І. Ясній, Лановий Олег та інші.

В училищі підготував концертний репертуар, зокрема кантати «Хустина» Л. Ревуцького, «Вечорниці» П. Ніщинського, «Заповіт» С. Людкевича; зі Струсівською капелою — «Колядки і щедрівки» (1988), «Історичні та повстанські пісні» (1990), «Церковна музика України» (1992); зі студентською хоровою капелою — програму «Музика українських та зарубіжних композиторів» та інші.

Автор низки обробок народних пісень, аранжувань, перекладів для різних хорів, ансамблів та оркестрових акомпанементів.

Державні нагороди

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • О. Смоляк. Іваноньків Богдан Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 668–669. — ISBN 966-528-197-6.
  • Губ'як В. Студія «Кобзарик» — продовжувач виконавських традицій Струсівської заслуженої капели бандуристів / В. Губ'як // Наукові записки Тернопільського на- ціонального педагогічного університету ім. В. Гнатюка та Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Серія : мистецтвознавство. — 1(16). — 2006. — С. 60–63.
  • Губ'як Д. В. Грай, «Кобзарю». Наукове видання / Д. В. Губ'як. — Львів : «ТеРус», 2010. — 280 с.
  • Медведик П. Маестро Богдан Іваноньків / П. Медведик // Тернопілля'95. Регіональний річник / [упор. Г. Куневич, М. Ониськів]. — Тернопіль : «Збруч», 1995. — С. 696–701.
  • Смоляк О. Богдан Іваноньків — хоровий диригент, педагог / О. Смоляк. — Тернопіль : Видавництво ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. — 90 с.
  • Смоляк О. Творчий портрет Богдана Іваноньківа / О. Смоляк. — Тернопіль : «Астон», 1996. — 36 с.
  • Цигилик О. Методика роботи Богдана Іваноньківа із камерним хором Інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка / О. Цигилик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія : мистецтвознавство / [за ред. О. Смоляка]. — Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. — № 2. — С. 116–118.

Посилання

ред.