Іва Бартлетт
Іва Карен Бартлетт (англ. Eva Karene Bartlett) — канадська активістка та блогерка; позиціонує себе як «незалежну блогерку та правозахисницю»[2]. Відома просуванням теорій змови про громадянську війну в Сирії[3] . Критики стверджують, що її виступи як усно, так і в пресі фактично спрямовані на підтримку сирійського уряду. Серед іншого, у своїх відеоблогах розповсюджувала інформацію про те, що сирійські рятувальники-добровольці, відомі як «Білі каски», інсценують порятунок дітей з-під завалів[4][5] . Співпрацює з російським телеканалом RT[6][7] . Під час російської агресії в Україні неодноразово виступала у підтримку агресора.
Іва Бартлетт | |
---|---|
англ. Eva Bartlett | |
Народилася | 14 червня 1977 (47 років) |
Країна | Канада США |
Місце проживання | Росія[1] |
Діяльність | пропагандистка, блогерка |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народилася у США та виросла у Канаді. Після закінчення університету викладала англійську мову у Південній Кореї[8] .
Ранні роки
ред.На початку своєї кар'єри блогера Бартлетт зосередилася на Газі[9][2] .
Громадянська війна у Сирії
ред.Здобула скандальну популярність через відео, в якому вона стверджує, що рятувальні операції «Білих касок» — це постановки, і що одні й ті самі діти використовуються багато разів у різних відеорепортажах «Білих касок»[10][11][12][13] . Хибність тверджень Бартлетт була доведена розслідуваннями Snopes.com, Channel 4 News[14][2][4][5] . Заяви Бартлетт поширювалися контрольованими Росією ЗМІ, такими як RT, Sputnik News та In The Now[15][16] . Бартлетт також називала «Білі каски» частиною західної пропаганди. Серед іншого, Бартлетт стверджувала, що ніхто з мешканців, зустрінутих нею в Алеппо, нічого не знав про «Білі каски». У 2017 році YouTube видалив кілька відео-роликів Бартлетт, оскільки вони були розміщені на облікових записах, «пов'язаних з російською дезінформацією».
Велику кількість переглядів отримав ролик російського державного телеканалу RT, в якому Бартлетт заявляла, нібито на виборах 2014 сирійці «переважною більшістю підтримували» Башара Асада[15] . При цьому сайт BuzzFeed News зазначає, що ці вибори багато хто розцінив як «фіктивні»[15][12].
Серед іншого, Бартлетт стверджувала, що бомбардування лікарні Аль-Кудс в Алеппо[en] у квітні 2016 року, внаслідок якого загинули 55 людей, насправді не було, а повідомлення про нього — це пропаганда сирійської опозиції[4][17].
У двох звітах про російську кампанію дезінформації під час громадянської війни в Сирії (Атлантичної ради та неурядової організації The Syria Campaign) стверджувалося, що Бартлетт була частиною мережі, створеної для дискредитації «Білих касок» та приховування військових злочинів режиму Асада[6][10][11][18].
Північна Корея
ред.Бартлетт здійснила в поїздку до Північної Кореї за рахунок уряду КНДР, після чого висловила думку, що висвітлення КНДР у західних ЗМІ спрямоване на те, щоб «заручитися підтримкою ще одного масового вбивства безневинних людей під керівництвом Америки»[9][19] .
Див. також
ред.- Ванесса Білі
Примітки
ред.- ↑ https://www.cbc.ca/news/world/russia-tribunal-ukraine-1.6512853
- ↑ а б в FactCheck: Eva Bartlett’s claims about Syrian children. Channel 4 News (брит.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ Reilly, Emma (22 січня 2017). Controversial freelance journalist to deliver lectures on Syria in Hamilton. The Hamilton Spectator. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ а б в Syrian War Victims Are Being ‘Recycled’ and Al Quds Hospital Was Never Bombed?. Snopes. Архів оригіналу за 3 грудня 2021.
- ↑ а б Robins-Early, Nick (10 січня 2017). 5 Major Myths About Syria Debunked. Huffington Post (амер.). Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ а б Analysis | As the dust on an information war settles, the truth about the battle for Aleppo. Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ Why small groups of Western tourists are flocking to Syria. Newsweek (англ.). 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ Gaza Under Siege – Eva Bartlett on Reality Asserts Itself (1/2). The Real News Network. The Real News Network. 5 жовтня 2014. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 13 січня 2020.
- ↑ а б 'Whitewashing War Crimes': How UK Academics Promote Pro-Assad Conspiracy Theories About Syria. HuffPost UK (брит.). 19 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ а б Atlantic Council - Breaking Aleppo – Breaking Aleppo. www.publications.atlanticcouncil.org (амер.). Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018. [Архівовано 2018-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Killing The Truth. The Syria Diary (англ.). Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ а б Den här Facebooksidan sponsras egentligen av den ryska staten. Metro (швед.). 30 січня 2017. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- ↑ Fausses images et propagande de la bataille d’Alep. Le Monde.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- ↑ Solon, Olivia (18 грудня 2017). How Syria's White Helmets became victims of an online propaganda machine. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ а б в Daro, Ishmael N. (16 грудня 2016). This Quirky New Viral Video Channel Is Funded By The Russian Government. BuzzFeed. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ This Quirky New Viral Video Channel Is Funded By The Russian Government. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- ↑ The last doctor out of eastern Aleppo: "You can’t just turn your back and walk away". www.newstatesman.com (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ Reuter, Christoph (21 грудня 2017). Desinformation als Kriegswaffe: Russlands perfider Feldzug gegen die Wahrheit. Spiegel Online. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ Loussikian, Kylar (5 вересня 2017). Academic praises Kim Jong-Un's North Korea during visit. Queensland Times. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 18 грудня 2018. [Архівовано 2021-03-09 у Wayback Machine.]