Ігнатович Наталія Григорівна
Наталія Григорівна Ігнатович (нар. 12 січня 1968) — радянська та українська футболістка й тренерка, виступала на позиції півзахисниці. Рекордсменка чернігівської «Легенди» за кількістю зіграних матчів (279), протягом 7 років була капітаном команди. Виступала за збірні СРСР і України.
Наталія Ігнатович | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Наталія Григорівна Ігнатович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 12 січня 1968 (56 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисниця, захисниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1991 1993—2000 |
СРСР Україна |
1+ (0+) ? (?) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010—201? 201?—2012 2017—2018 2018—2021 2021 2022—н.ч. |
Іран (WU-17) Іран (WU-19) «Єдність» (Пл) «Юність» (Ч) «Восход» (СМ) Україна (WU-19) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
ред.Футбольну кар'єру розпочала 1987 року в чернігівській «Легенді»[1]. Виступала в команді до 1997 року. У 1999 році повернулася до «Легенди», де провела два сезони. У 2002 році захищала кольори харківського «Житлобуд-1», у футболці якого зіграла 7 матчів. У 2003 році знову повернулася до «Легенди», у футболці якої виступала до 2007 року. З 2013 року захищала кольори іншого чернігівського клубу, «Спартака», в якому виступала до 2016 року. Також грала за краснодарську «Кубаночку» та польський «Рольник»[2]. У другій половині серпня 2021 року перебувала в заявці чернігівської «Юності».
Кар'єра в збірній
ред.У 1991 році зіграла щонайменше 1 товариський матч у складі жіночої збірної СРСР з футболу, проти збірної Франції[1]. З 1993 по 2000 рік виступала за жіночу збірну України[2].
Кар'єра тренерки
ред.По завершенні кар'єри гравчині розпочала тренерську діяльність. З 2010 по 2012 роки очолювала дівочу (WU-17) та молодіжну (WU-19) збірні Ірану[2]. Наприкінці серпня 2021 року очолила плисківську «Єдність», яку тренувала до 1 липня 2018 року. На початку вересня 2018 року стала головною тренеркою «Юності», яку очолювала до 31 серпня 2021 року.
1 вересня 2021 року очолила «Восход». На тренерському містку клубу з села Стара Маячка дебютувала 12 вересня 2021 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 6-го туру першого етапу Вищої ліги України проти львівських «Карпат»[3][2].
Так як «Восход» припинив свої виступи одразу після повномаштабного російського вторгнення і подальшої окупації села де базувалась команда, Наталія Ігнатович продовжила свою тренерську діяльність очолив молодіжну жіночу збірну України до 19 років[4][5].
Досягнення
ред.- «Легенда» (Чернігів)
- «Спартак» (Чернігів)
Примітки
ред.Література
ред.- Волощук О. М. «Легенда» молодости нашей : [рос.]. — Чернигов : Десна Полиграф, 2020. — 416 с. — 250 екз. — ISBN 978-617-7833-49-8.
Посилання
ред.- Статистика виступів гравця на офіційному сайті УАФ
- Статистика виступів гравця на офіційному сайті УАФ (бета версія)
- Профіль гравчині (1) на сайті wfpl.com.ua (рос.)
- Профіль гравчині (2) на сайті wfpl.com.ua (рос.)
- Профіль тренера на сайті womensfootball.com.ua