Преподобний Ілля Муромець
Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський — преподобний чудотворець Києво-Печерської обителі. Угодник Божий преподобний Ілля Муромець, на прізвисько Чобіток( Чобіт ), жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. Канонізований у 1643 році. Мощі преподобного Іллі спочивають в Антонієвих печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.
| Преподобний Ілля Муромець | |
|---|---|
 | |
| Народився | близько 1143 року місце невідоме |
| Помер | близько 1188 року або 1203 Київ, Києво-Печерська лавра ·heart injuryd  |
| Поховання | Києво-Печерська лавра |
| Шанується | у православ'ї |
| Канонізований | 1643 року |
| У лику | преподобного |
| Головна святиня | мощі покояться у Ближніх печерах |
| День пам'яті | 19 грудня |
| Атрибути | меч, чернече вбрання |
Вважається можливим прототипом билинного героя Іллі Муромця[1][2].
Житіє
ред.Преподобний Ілля Муромець, угодник Божий на прізвище Чобітько, жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. За свої ратні звитяги на терені захисту православної віри й рідної землі Ілля Муромець був зарахований до лику святих і похований в печерах Києво-Печерської лаври[3]. Достовірних відомостей про житіє цього святого збереглося до нашого часу вкрай мало[4]. Відсутність у Києво-Печерському Патерику житія преподобного Іллі свідчить про те, що в чернецтві він встиг провести не так багато часу. Припускають, що постриг Іллі Муромця відбувся в часи ігуменства преподобного Полікарпа Печерського (1164—1182)[5]. Упокоївся близько 1188 року. Його нетлінні мощі до нашого часу покояться в Антонієвих печерах[6].
Пізніші друковані джерела
ред.Описи житія Києво-Печерського ченця Іллі Муромця свідомо чи несвідомо, але в багатьох випадках переплітаються з відомостями про життя героя билинного епосу з таким же іменем — Іллі Муромця.
Прізвисько «Муромець» дало підставу деяким історикам стверджувати, що він походив із Мурома[2] чи Моровійська[1]. Можливо, це прізвисько йому було дане пізніше з огляду на те саме ім'я, що мав билинний герой Ілля Муромець. Деякі прикмети цього світського героя приписували преподобному Іллі. В «Православній богословській енциклопедії» преподобного названо «Ілля Чобіток»[7].
Короткі відомості про Іллю Муромця (Чобітка) містяться в праці українського релігійного історика, насельника Києво-печерської обителі Афанасія Кальфойського «Тератургіма». В книзі, яка була видрукувана польською мовою в 1638 році у Лаврській друкарні, згадується богатир Чобітько, чиї мощі зберігалися в Антонієвій печері Києво-печерського монастиря і що цей чернець на ім'я Ілля Муромець жив у монастирі 450 років тому (тобто у 1188 році)[8].
Згідно з сучасними релігійними джерелами, до постригу Ілля Муромець був дружиником князя Володимира Мономаха, славився ратними подвигами і небаченою силою. Свою силу воїн використовував тільки для боротьби з ворогами Батьківщини, захисту людей та відновлення справедливості. Після отримання в одному з боїв з половцями важкого поранення та підкоряючись заклику душі, Ілля став ченцем в Києво-Печерському монастирі та дав обітницю ніколи не брати зброю до рук. Проте коли святій обителі загрожувала небезпека від набігів чужинців порушив її — взяв до рук меча для захисту монастиря та братії та отримав смертельну рану в груди. Чернець Києво-Печерський Ілля, маючи невиліковну рану, упокоївся в монастирі Преподобного Антонія у 1188 році[4].
Наукові дослідження мощей Іллі Печерського
ред.У 1988 році міжвідомча комісія Міністерства охорони здоров'я УРСР провела дослідження мощей преподобного Іллі. Дослідження були комплексними і тривали три роки. У них брали участь співробітники Київського медичного інституту з кафедр судової медицини, анатомії, рентгенології, біохімії, гігієни, Інституту геології Академії наук (в цьому інституті проводилося дослідження з датування останків) та інші[9][10].
За даними досліджень учених Ілля Печерський за життя мав дуже високий зріст (177 см при середньому сучасників 160—165 см) і кремезну статуру, мав дуже розвинуті м'язи і неабияку фізичну силу. Вік небіжчика 40-45 років. При рентгенологічному дослідженні виявлені ознаки акромегалії, (акромегалоїдні люди мають непропорційно великі частини тіла, кремезні), а також те, що чернець за життя хворів на дуже рідку хворобу спонділаартроз (ця хвороба дещо схожа на радикуліт і може обмежувати рухливість ніг, тобто легенди про «тридцять три роки на печі» можуть мати реальне підґрунтя). Кістки святого мають сліди численних переломів. Не викликала сумніву у науковців і причина смерті — велика глибока рана в області серця. Такі рани могли залишити або дворучна сокира або спис. Крім обширної рани в лівій частині грудей, тіло має глибоку округлу рану на лівій руці — створюється враження, що чернець прикрив груди рукою, і ударом списа чи іншої зброї вона була пробита до серця[9][10].
Точну дату смерті науковці встановити не змогли, але за їх твердженнями це друга половина XII століття. Таким чином, версія про те, що Ілля Муромець перебував на службі у Володимира Мономаха є хибною, адже той помер у 1125 році. Науковці припускають, що Ілля Муромець отримав смертельну рану у 1203 році, коли князь Рюрик Ростиславич разом з Ольговичами та половецькою ордою здобув і розграбував Київ[10][8].
Канонізація
ред.Преподобний Ілля Муромець був канонізований у 1643 році разом з ще шістдесятьма дев'ятьма угодниками Києво-Печерської лаври[5]. В акафісті всім Печерським преподобним сказано: «Радуйся, Ілле, бо за подвиги стриманості й безстрашності ти в благодать зодягнувся»[6].
До преподобного Іллі Муромця, як до мужнього воїна Христового, молитовно звертаються християни бажаючи отримати поміч у боротьбі з ворогами видимими і невидимими[8].
Цікаві факти
ред.Преподобний Ілля спочиває в молитовному положенні, склавши пальці правої руки двоперстно[ru]. Противники ніконіанства цей факт використовують як аргумент на користь старого двоперстного хресного знамення[2].
Щороку в день пам'яті преподобного, 19 грудня, рано-вранці біля його мощей проводиться богослужіння, під час якого раку відкривають, і дають віруючим потриматися за праву руку святого. Вона завжди тепла.
Див. також
ред.
- Ілля Муромець — билинний герой
- Храм преподобного Іллі Муромця
- Орден преподобного Іллі Муромця
- 2968 Ілля — астероїд, названий на його честь
Примітки
ред.- ↑ а б [1] / Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука. — Київ : Веселка, 2003. — 247 с. Архівовано з джерела 15 жовтня 2017
- ↑ а б в Илия Муромец. Православная энциклопедия. Процитовано 03.10.2018. (рос.)
- ↑ Ілля Муромець: легенди та історична дійсність / І. Войцехівська, Я. Іщенко // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 474.
- ↑ а б Преподобний Ілля Муромець — святий богатир. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Архів оригіналу за 03.10.2018. Процитовано 03.10.2018.
- ↑ а б Преподобний Ілля Муромець, Києво-Печерський. kyiv-pravosl.info. Міжнародний науковий проект «Київське православ'я». Процитовано 03.10.2018.
- ↑ а б Преподобний Ілля Муромець, Печерський. Бібліотека парафії святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів. 30.08.2010. Процитовано 03.10.2018.
- ↑ Лопухин А. П. Илья Муромец-Чоботок // Православная богословская энциклопедия. — Петроград : Приложение к журналу «Станник», 1911. — Т. V. — С. 861. (рос.)
- ↑ а б в Протоієрей Миколай Капітула (31 грудня 2017). 1 січня пам'ять преподобного Іллі Муровця Печерського, мученика Воніфатія. Рівненська єпархія УПЦ КП. Процитовано 03.10.2018.
- ↑ а б Влад Головин. Преподобный Илия Муромский. Богатырь под рентгеном // Православный журнал «Фома». — № 6 (86). Июнь 2010. (рос.)
- ↑ а б в Дмитро Калинчук. Загадка Іллі Муромця // Український тиждень. — № 50 (163). 17 грудня 2010.
Посилання
ред.- Поховання Іллі Муромця бл. 1188. (Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра) // Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. – Кн. 1: Київ. – Ч. 3: С–Я... – С. 1348.