Ільківці (Мукачівський район)
І́льківці — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Входить до складу Івановецької сільської громади.
село Ільківці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Мукачівський район | ||
Тер. громада | Івановецька сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21040110050016694 | ||
Основні дані | |||
Населення | 76 | ||
Площа | 0,162 км² | ||
Густота населення | 469,14 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 89632 | ||
Телефонний код | +380 3131 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°33′29″ пн. ш. 22°42′15″ сх. д. / 48.55806° пн. ш. 22.70417° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
372 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89632, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Бобовище, вул.Миру,44 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Колишня назва — Єнківці.
Перша згадка у 1610 році під назвою Ilkofalwa.
Зміна назв: 1664- Ilko Falva, 1773- Ilkócz.
Храм
ред.Церква св. Трійці. 1930-і роки.
Населення села, заснованого в 1608 р., на кінець 19 ст.. становило 73 особи.
Дерев'яна церква, яка спочатку присвятили Христу Царю, — одна з небагатьох, збережених на Мукачівщині. Досить пізня за часом створення, вона, однак, збудована в добрій традиції народної архітектури.
За спогадами місцевих жителів, церкву збудували майстри з Чинадієва Іван Садварі та Коструб. Невеличке сільце будувало церкву важко і довго. Дерево селяни носили з лісу на плечах. Розказують, що планували збудувати більш видовжену церкву (біля ґанку видно сліди фундаменту), але коштів вистачило лише на меншу споруду. Закритий ґанок, здається, збудували пізніше.
Враження від церкви псує бляшаний дах, але обшиті ґонтом стіни випромінюють тепло, властиве дерев яним сільським хатам і старим церквам. У наві на підставках для хоругов вирізали дату — 1947 та ініціали (очевидно, різьбяра) — Ю. Г. К.
Біля церкви стоїть ладна дерев'яна дзвіниця, збудована в 1925 р. Цю дату вирізали на дерев'яній конструкції, яка тримає дзвони, виготовлені також у 1925 р.
Біля церкви стоїть гарно різьблений, різнокольорово пофарбований дерев'яний хрест з 1932 р.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 85 осіб, з яких 40 чоловіків та 45 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 76 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Туристичні місця
ред.- дерев'яний храм, який спочатку присвятили Христу Царю, — один з небагатьох, збережених
Примітки
ред.- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |