Вікіпедія

Їжина Їраскова

чеська акторка

Їжина Їраскова (чеськ. Jiřina Jirásková; 17 лютого 1931, Прага, Чехословаччина — 7 січня 2013, Прага, Чехія) — чеська акторка, громадська й політична діячка. Від 2002 до 2011 року очолювала чеський філіал міжнародної організації допомоги дітям ЮНІСЕФ.

Їжина Їраскова
чеськ. Jiřina Jirásková Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася17 лютого 1931(1931-02-17)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Чехословаччина[1][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла7 січня 2013(2013-01-07)[1][2][…] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Чехія[1][3][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняMaleniced Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Чехія
 Чехословаччина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПразька академія виконавських мистецтв і Празька консерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчеська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЮНІСЕФ Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол доброї волі ЮНІСЕФ[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зJiří Pleskotd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0423222 Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Їраскова.

Кар'єра

ред.

Їжина Їраскова народилася в Празі в родині поштового клерка і театральної актриси. Навчалася в Празькій консерваторії, однак пізніше перевелася до Академії музичних мистецтв, яку закінчила в 1950 році[6]. Після закінчення навчання рік пропрацювала в регіональному театрі в Градець-Кралове, а в 1951 році у віці 20 років дебютувала на сцені театру на Виноградах, в якому провела майже 60 років, а з 1990 по 2000 роки навіть займала посаду його директорки[7].

У 50-х роках XX століття Їжина Їраскова з'явилася на телеекранах — вона взяла участь у зйомках першого чехословацького серіалу «Родина Благових» (чеськ. Rodina Bláhova)[8]. Першим повнометражним фільмом за участю актриси стала картина «Аварія», що вийшла в 1960 році (чеськ. Smyk) режисера Збінека Бриніха. У тому ж році вона з'явилася також в таких фільмах, як «Кожен гріш гарний» (чеськ. Kazdá koruna dobrá й «Погляд в очі» (чеськ. Pohled do očí), а також розпочала співпрацю з комедійним режисером Зденеком Подскальським.

В період чехословацької «нормалізації» Їжині Їрасковій довелося перервати свою акторську діяльність через заборону владою країни, пов'язаного, за її власними словами, з незгодою з реформами 1960-х років[9]. Після повернення на екрані на початку 80-х років вона знялася ще у цілоому ряді кінокартин, найбільш відомою з яких стали «Сестрички» (чеськ. Sestricky), що вийшла на екрани в 1983 році.

З 2002 по 2011 роки актриса обіймала посаду голови чеського комітету ЮНІСЕФ[10].

Особисте життя

ред.

Їжина Їраскова протягом двох років була одружена з актором Їржі Плескотом. Пізніше протягом 27 років жила з режисером Зденеком Подскальським. Дітей немає.

 
Могила Їжини Їраскової та Зденека Подскальського в Маленіце

Актриса померла 7 січня 2013 року у віці 81 року в своїй празькій квартирі після тривалої хвороби[11][12].

Вибрана фільмографія

ред.

Повна фільмографія 40-річної кар'єри актриси Їжини Їраскової налічує понад 140 кінокартин.

  • 1960 — Аварія (Smyk)
  • 1961 — Кожен гріш гарний (Každá koruna dobrá)
  • 1961 — Погляд в очі ( Pohled do očí )
  • 1963 — Ейнштейн проти Бабинського (Einstein kontra Babinský )
  • 1964 — Відвага на кожен день ( Každý den odvahu )
  • 1964 — Килим і шахрай (Čintamani a podvodník)
  • 1965 — Блукання ( Bloudění)
  • 1965 — Тридцять один градус в тіні (Třicet jedna ve stínu)
  • 1966 — Дідусь, Кіліан і я ( Dědeček, Kylián a já )
  • 1966 — Готель для чужинців ( Hotel pro cizince — Marie )
  • 1967 — Будинок втрачених душ ( Dům ztracených duší )
  • 1967 — Як позбутися від Геленки ( Jak se zbavit Helenky)
  • 1968 — Наша шалена родина (Naše bláznivá rodina)
  • 1969 — Я, сумний Бог (Já, truchlivý bůh)
  • 1969 — Справа для початківця ката ( Případ pro začínajícího kata )
  • 1969 — Джентльмени ( Světáci )
  • 1970 — Диявольський медовий місяць (Ďábelské líbánky)
  • 1970 — На комету ( Na kometě)
  • 1979 — Юлик ( Julek )
  • 1980 — Хіт ( Trhák)
  • 1980 — В пошуках будинку ( Útěky domů )
  • 1981 — Вимушене алібі ( Křtiny )
  • 1982 — Як світ втрачає поетів (Jak svět přichází o básníky)
  • 1982 — Збір винограду ( Vinobraní )
  • 1983 — Черевик на ім'я Меліхар (Bota jménem Melichar)
  • 1983 — Катапульта ( Katapult )
  • 1983 — Сестрички ( Sestřičky )
  • 1983 — Експериментатор (Slunce, seno, jahody )
  • 1986 — Мій грішний чоловік ( Můj hříšný muž )
  • 1986 — Шостий вирок ( Šiesta veta )
  • 1987 — Коли в раю йде дощ ( Když v ráji pršelo )
  • 1989 — Історія 88 ( Příběh '88)
  • 1989 — Сонце, сіно і пара ляпасів ( Slunce, seno a pár facek )
  • 1990 — Літаючі кросівки ( Motýlí čas )
  • 1991 — Сонце, сіно, еротика ( Slunce, seno, erotika )
  • 1995 — Фані ( Fany )
  • 2005 — Ангел ( Anděl Páně )
  • 2006 — Рафтери ( Rafťáci )
  • 2012 — Любов і зморшки (Vrásky z lásky )
  • 2013 — Донжуани ( Donšajni )

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #12118031X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б Evidence zájmových osob StB
  5. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  6. ↑ Vzpomínáček - 17. února - Jiřina Jirásková a Bára Basiková. iDNES.cz (чес.). 17 лютого 2012. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 12 квітня 2019.
  7. ↑ Neobyčejné životy: Jiřina Jirásková (чес.). Česká televize. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  8. ↑ Zemřela malá velká herečka Jiřina Jirásková (чес.). Česká televize. 7 січня 2013. Архів оригіналу за 11 січня 2013.
  9. ↑ Poslední rozhovor Jiráskové pro LN: Oči mi otevřely až procesy v 50. letech (чес.). Lidové noviny. 7 січня 2013. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  10. ↑ Опыт Запада в акциях гражданского неповиновения. Радио Свобода. 5 лютого 2005. Процитовано 12 квітня 2019.
  11. ↑ Либор Кукал (7 січня 2013). Скончалась актриса Йиржина Йираскова. Радио Прага. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  12. ↑ Tereza Spáčilová (7 січня 2013). Zemřela Jiřina Jirásková. A smála se. REFLEX.cz (чес.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  Це незавершена стаття про політичну діячку Чехії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Їжина_Їраскова&oldid=35827792