АЕС Ліньао
Атомна електростанція Лін-Ао (岭澳核电站) розташована на півострові Дапен[en] в районі Лунган, Шеньчжень, провінція Гуандун, Китай, приблизно за 60 км на північ від Гонконгу, за 1 км на північ від атомної електростанції Дайя-Вань. Нею керує China General Nuclear Power Group. Блоки на місці розділені між фазою I та фазою II.
| Атомна електростанція Лін-Ао | |
|---|---|
| Країна |  КНР  |
| Адмінодиниця | Район Лунганd |
| Технічні параметри | |
| Інша інформація | |
 | |
Станція була одним із найбільших енергетичних проєктів Китаю наприкінці 1990-х років.[1]
Історія
ред.Фаза I Ling Ao складається з двох ядерних реакторів потужністю 950 МВт PWR Ling Ao I-1 і I-2, заснованих на французькій конструкції з трьома контурами охолодження потужністю 900 МВт (M310), які почали комерційну експлуатацію в 2002 і 2003 роках.[2] Запланована сума інвестицій для першої фази становила близько 4 мільярдів доларів США.[3]
На другому етапі розробки два реактори CPR-1000, Ling Ao II-1 і II-2 (альтернативно, блоки 3 і 4), були побудовані спільно з Areva на основі французької конструкції з трьома контурами охолодження. Ling Ao II-1, першу в Китаї домашню атомну електростанцію CPR-1000, вперше підключили до мережі 15 липня 2010 року,[4] після чого 11 червня 2010 року розпочато тестування на критичність.[5] Він почав комерційну діяльність 27 вересня 2010 року.[6] Ling Ao II-2 був синхронізований з мережею 3 травня 2011 року, а комерційна експлуатація почалася 7 серпня 2011 року.[7]
Інформація про реактори
ред.Атомна електростанція Ling Ao складається з 4 діючих реакторів.[8]
| Блок | Тип | Модель | Чиста потужність |
Загальна потужність |
Термічна потужність |
Початок будівництва |
Перша критичність |
Підключення до мережі |
Комерційна діяльність |
Зауваження |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лін-Ао 1 | PWR | M310 | 950 МВт | 990 МВт | 2905 МВт | 1997-5-15 | 2002-02-04 | 2002-02-26 | 2002-05-28 | [9] |
| Лін-Ао 2 | PWR | M310 | 950 МВт | 990 МВт | 2905 МВт | 1997-11-28 | 2002-08-27 | 2002-09-14 | 2003-01-08 | [10] |
| Лін-Ао 3 | PWR | CPR-1000 | 1007 МВт | 1086 МВт | 2905 МВт | 2005-12-15 | 2010-06-09 | 2010-07-15 | 2010-09-15 | [11] |
| Лін-Ао 4 | PWR | CPR-1000 | 1007 МВт | 1086 МВт | 2905 МВт | 2006-6-15 | 2011-02-25 | 2011-05-03 | 2011-08-07 | [12] |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Chen, Muyang (2024). The Latecomer's Rise: Policy Banks and the Globalization of China's Development Finance. Ithaca and London: Cornell University Press. ISBN 9781501775857. JSTOR 10.7591/jj.6230186.
- ↑ Fuel loading starts at new Chinese reactor. World Nuclear News. 22 квітня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
- ↑ China Daily (4 липня 2002). Nuke Plant in Ling'ao Cuts Costs. China Internet Information Center. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ First power at China's Ling Ao. Nuclear Engineering International. 16 липня 2010. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 17 липня 2010.
- ↑ Reactor starts up at Ling Ao II. World Nuclear News. 11 червня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
- ↑ New Ling Ao II unit enters into service. World Nuclear News. 27 вересня 2010. Процитовано 2 жовтня 2010.
- ↑ Second Ling Ao II unit enters service. World Nuclear News. 8 серпня 2011. Процитовано 12 грудня 2012.
- ↑ Nuclear Power in China. www.world-nuclear.org. World Nuclear Association. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ Ling Ao-1. Power Reactor Information System (PRIS). International Atomic Energy Agency (IAEA). 29 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ Ling Ao-2. Power Reactor Information System (PRIS). International Atomic Energy Agency (IAEA). 29 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ Ling Ao-3. Power Reactor Information System (PRIS). International Atomic Energy Agency (IAEA). 29 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ Ling Ao-4. Power Reactor Information System (PRIS). International Atomic Energy Agency (IAEA). 29 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.