АЕС Тайшань
Атомна електростанція Тайшань (кит. трад.: 台山核电站; піньїнь: Táishān Hédiànzhàn) — атомна електростанція в Тайшані, провінція Гуандун, Китай. На станції працюють два реактори EPR.[1] Перший блок, Тайшань 1, був запущений в комерційну експлуатацію в грудні 2018 року, але був зупинений з липня 2021 року по серпень 2022 року для дослідження та усунення проблем із оболонкою тепловидільних елементів. Другий енергоблок, Тайшань 2, був введений в комерційну експлуатацію у вересні 2019 року. Затримки на інших будівельних майданчиках EPR у Фінляндії та Франції означали, що Тайшань стала першою атомною електростанцією, на якій запрацював EPR.
| Атомна електростанція Тайшань | |
|---|---|
 | |
| Країна |  КНР  |
| Адмінодиниця | Тайшань |
| Технічні параметри | |
| Інша інформація | |
 | |
 АЕС Тайшань у Вікісховищі | |
Проект належить Guangdong Taishan Nuclear Power Joint Venture Company Limited (TNPC), яка на 70% належить China Guangdong Nuclear Power Group (CGNPC) і 30% – Électricité de France (EDF).
Кожен з двох реакторів АЕС має загальну потужність 1750 МВт. Його генератори Arabelle є найбільшими моноблоками електричних генераторів у світі, кожен з яких важить 495 тонн і виготовлені компанією Dongfang Electric. З 3500 МВт загальної поставленої потужності близько 180 МВт буде використано системами станції. Більша частина цього використовується для живлення насосів, які подають воду в парогенератори. Пара реакторів може забезпечити 3320 МВт чистої потужності для подачі в мережу, що робить ці реактори найпотужнішими у світі.[2]
Інформація про реактори
ред.| Блок | Тип | Модель | Чиста потужність | Валова потужність | Термічна потужність | Початок будівництва | Перша критичність | Підключення до мережі | Комерційна експлуатація | Зауваження |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Черга I | ||||||||||
| Тайшань 1 | PWR | EPR | 1660 | 1750 | 4590 | 18 листопада 2009 | 6 червня 2018 | 29 червня 2018 | 13 грудня 2018 | [3][4][5][6][7] |
| Тайшань 2 | PWR | EPR | 1660 | 1750 | 4590 | 15 квітня 2010 | 28 травня 2019 | 25 червня 2019 | 7 вересня 2019 | [5][8][9][6][7][10][11] |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Taishan nuclear power plant to be one of world's largest. People's Daily. 22 грудня 2009. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ The generator stator for the Taishan 1 EPR has arrived on site and been hoisted into place for installation. World Nuclear News. 11 жовтня 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
- ↑ Nuclear Power in China. Information Papers. World Nuclear Association (WNA). 29 листопада 2010. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Nuclear Power Reactor Details - Taishan 1. Power Reactor Information System (PRIS). International Atomic Energy Agency (IAEA). 16 липня 2012. Процитовано 17 липня 2012.
- ↑ а б EDF says first Taishan nuclear plant to be ready end 2015. reuters.com. Reuters. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ а б China delays nuclear reactor start again. Radio France Internationale. Agence France-Presse. 21 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
- ↑ а б Taishan schedule factors in commissioning tests. World Nuclear News. 2 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
- ↑ Nuclear Power Reactor Details - Taishan 2. PRIS. IAEA. 16 липня 2012. Процитовано 17 липня 2012.
- ↑ First concrete for second Taishan reactor. World Nuclear News. WNA. 16 квітня 2010. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ TAISHAN-2 - World Nuclear Association. world-nuclear.org.
- ↑ The second EPR reactor at China's Taishan nuclear power plant about to enter into commercial operation. EDF Energy. EDF. 6 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.