Вікіпедія

АС-12

російський глибоководний атомний підводний човен
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лошарик.
АС-12
Під прапором Росія
Спуск на воду серпень 2003
Сучасний статус у складі Північного флоту
Проєкт
Тип ПЧ атомна глибоководна станція
Розробник проєкту СПМБМ «Малахит»
Головний конструктор Ю. М. Коновалов
Класифікація НАТО NORSUB-5
Основні характеристики
Швидкість (підводна) 30 вузлів
Робоча глибина занурення >3000 м
Автономність плавання декілька місяців
Екіпаж 25 осіб (усі офіцери)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) ~60 м
Озброєння

АС-12, відомий також як «Лошарик»[1] — російський глибоководний атомний підводний човен (за офіційною російською військово-морською класифікацією — атомна глибоководна станція), який не містить озброєння і здатний занурюватися, за деякими даними, на глибину до 6000 метрів[2][3] (було продемонстровано занурення апарату на глибину до 3000 метрів[4][5]). Може використовуватися для спеціальних операцій різного характеру.

Зовнішні зображення
Зображення

Призначення

ред.

Призначення АС-12 довгий час залишалося невідомим. Проте у жовтні 2015 року експерти Пентагону заявили, що АС-12 — це «диверсійний апарат» для встановлення пристроїв для руйнування різної підводної інфраструктури, у першу чергу кабелів зв'язку, що в разі глобального конфлікту може серйозно підірвати роботу Інтернету, зруйнувавши магістральні кабелі зв'язку між материками[6][7][8] Російські експерти зазначають, що АС-12 здатна завдати шкоди глибоководним компонентам системи стеження за підводними човнами SOSUS.[6]

Експерти НАТО також опублікували аналітичний матеріал, який вказує, що такі російські глибоководні човни АС-12, які здатні перебувати на океанському дні на більшій частині території світового океану, мають вкрай небезпечний потенціал модернізації в «субмарину на колесах» для пересування по морському дну колісним способом[9]. Це фактично виключає можливість виявлення таких апаратів акустичними і магнітометричними засобами.[9] Висувні колеса реалізовані на американському апараті NR-1, який є аналогом АС-12 з меншою глибиною занурення.

Конструкція

ред.

Міцний корпус човна — полісферичний, зібраний з декількох кулястих відсіків (реалізований принцип батисфери), виготовлених з титану і розташованих усередині подовженого легкого корпусу «класичної» форми. Завдяки цьому, міцний корпус здатний витримувати тиск води на дуже великих глибинах.[10]. За даними відкритих джерел, силовою установкою човна є малогабаритний атомний реактор. Про наявність озброєння в базовому проєкт підводного човна відомості відсутні.

Носієм «Лошарика» є атомний підводний човен спеціального призначення БС-136 «Оренбург» проєкту 09786 або К-329 «Бєлгород»[1] проєкту 949А «Антей».

Назву човен отримав від героя мультфільму — коника з кульок.

Історія

ред.

Атомна глибоководна станція проєкту 10831, шифр «Калитка» (Хвіртка), заводський номер 210[11] (в деяких джерелах номер 210 вказується, як номер проєкту АГС), була розроблена конструкторами КБ «Малахіт» у 1980-ті роки. Головний конструктор проєкту — генеральний конструктор глибоководних технічних засобів Ю. М. Коновалов. Проєкт 10831 став подальшим розвитком атомних глибоководних станцій проєктів 1910 «Кашалот» і 1851 «Палтус».[12] Будівництво підводного човна велося з 1988 року, а у 1990-ті роки у зв'язку з браком фінансування та відмови від концепції проведення операцій спецпризначення воно було законсервовано і на початку 2000-х років було продовжено.

Розробка і будівництво підводного човна велися в умовах підвищеної секретності. Число зайнятих у процесі будівництва робітників та інженерів жорстко регламентувалося протягом 15 років, коли тривало будівництво[10][13].

Підводний човен, якому був наданий тактичний номер АС-12, 13 серпня 2003 року[2][12] був виведений зі стапеля цеху № 42 заводу «Севмаш». Через три дні був проведений спуск корабля на воду[10][13].

Наприкінці вересня 2012 року підводний човен взяв участь у дослідницькій експедиції «Арктика-2012», в ході якої займався збором ґрунту і зразків породи на глибині 2,5—3 кілометри впродовж 20 діб.[4][5] Після чого АС-12 пройшов відновлювальний ремонт[4].

У січні 2015 року в російській версії журналу «Top Gear» опублікована перша якісна фотографія АС-12. Підводний човен був випадково сфотографований під час фотосесії автомобіля на березі Білого Моря[14].

Пожежа 1 липня 2019

ред.

1 липня 2019 року на спусковому апараті підводного човна «Лошарик» в результаті отруєння продуктами горіння загинули 14 моряків-підводників[15], в тому числі 7 капітанів 1 рангу, два Героя Росії[16]. Займання сталося в ході проведення вимірювань рельєфу дна в російських територіальних водах[17]. Серед загиблих був командир підводного човна Денис Долонський[18].

Пожежа виникла близько 20:30 вечора за MSK і була погашена екіпажем[19][20]. Рибалки в затоці Ура[ru] повідомили, що вони бачили поверхню підводного човна близько о 21:30, якого зустрів флотський корабель і два буксири[21]. Пізніше судно відбуксирували на базу російського Північного флоту в Сєвероморську, де п'ять чоловік, з тих, хто вижив, були госпіталізовані з отруєнням димом та струсом мозку[19][18].

Список загиблих[22]:

  1. Герой Російської Федерації, капітан першого рангу Денис Володимирович Долонський;
  2. Герой Російської Федерації, капітан першого рангу Микола Іванович Філін;
  3. Капітан першого рангу Володимир Леонідович Абанкін;
  4. Капітан першого рангу Андрій Володимирович Воскресенський;
  5. Капітан першого рангу Костянтин Анатолійович Іванов;
  6. Капітан першого рангу Денис Олександрович Опарін;
  7. Капітан першого рангу Костянтин Юрійович Сомов;
  8. Капітан першого рангу Олександр Валерійович Авдонін;
  9. Капітан першого рангу Сергій Петрович Данильченко;
  10. Капітан другого рангу Дмитро Олександрович Соловйов;
  11. Підполковник медичної служби Олександр Сергійович Васильєв;
  12. Капітан третього рангу Віктор Сергійович Кузьмін;
  13. Капітан третього рангу Володимир Геннадійович Сухиничев;
  14. Капітан-лейтенант Михайло Ігорович Дубков.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б ВМФ получит самую большую атомную подлодку в мире [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.], 21.04.2017 г. Дмитрий Литовкин. ОАО «Газета Известия».
  2. ↑ а б Энциклопедия кораблей/Корабли спец. назначения/Россия/210. Архів оригіналу за 7 грудня 2007. Процитовано 2 липня 2019. [Архівовано 2007-12-07 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Журналисты случайно сфотографировали сверхсекретную российскую подлодку. Лента.Ру. 12 января 2015. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 12 січня 2015.
  4. ↑ а б в Василий Сычев (29 жовтня 2012). Ледовый поход Лошарика. lenta.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 27 жовтня 2015.
  5. ↑ а б Военный атомный батискаф «Лошарик» испытали в Арктике. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 2 липня 2019.
  6. ↑ а б Российские "Лошарики" обеспокоили Пентагон. www.vz.ru. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 19 листопада 2015.
  7. ↑ ГУГИ против США: «скрытая угроза» и невидимый фронт. ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО НОВОСТЕЙ. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 19 листопада 2015. [Архівовано 2019-07-02 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Sanger, David E. (25 жовтня 2015). Russian Ships Near Data Cables Are Too Close for U.S. Comfort. The New York Times. 0362-4331. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 19 листопада 2015.
  9. ↑ а б Submarines With Wheels, Underwater Blimps, and a New Nuclear Arms Race | VICE News (англ.). VICE News. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
  10. ↑ а б в アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 6 березня 2009. Процитовано 24 вересня 2009. Гетманский К., Шилова Н. Проект «Лошарик»
  11. ↑ Проект 10831 (NATO Norsub-5). deepstorm.ru. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  12. ↑ а б Владимир Иванов (10.03.2008). ГРУ контролирует морские глубины. nvo.ng.ru. Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 10 березня 2013.
  13. ↑ а б Уникальная сверхсекретная ядерная подлодка «Лошарик» спущена на воду. NEWSru. 12 августа 2003. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 13 серпня 2010.
  14. ↑ Московские журналисты сфотографировали секретную подлодку на Белом море. Правда Севера. 12.01.2015. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
  15. ↑ Мария Бондаренко, Петр Канаев, Инна Сидоркова (2 липня 2019). При пожаре на глубоководном аппарате Минобороны погибли 14 подводников. РБК. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
  16. ↑ Гибель 14 подводников при пожаре: среди жертв — два Героя России // Би-би-си. — 02.07.2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 2 липня 2019.
  17. ↑ Что известно о гибели моряков при пожаре на глубоководном аппарате. ТАСС. 2 липня 2019. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
  18. ↑ а б Seven captains from secret unit killed in Russia sub disaster. Evening Standard. 3 липня 2019. Архів оригіналу за 03-07-2019. Процитовано 04-07-2019.
  19. ↑ а б 14 Russian Sailors Killed in Fire on Nuclear Sub — Reports. The Moscow Times (англ.). 2 липня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 04-07-2019.
  20. ↑ 14 Sailors Die on Secretive Russian Nuclear Submarine - USNI News. United States Naval Institute News. 2 липня 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 04-07-2019.
  21. ↑ Staalesen, Atle. Fishermen witnessed nuclear submarine drama. The Independent Barents Observer (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 04-07-2019.
  22. ↑ Список погибших членов команды научно-исследовательского глубоководного аппарата. Министерство обороны Российской Федерации. 3 липня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019. (рос.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=АС-12&oldid=44056480