Абетковий вірш
Абетко́вий вірш — своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад «Весела абетка» Наталі Забіли або «Алфавіт віршами, написаний для сина» Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки:
- Айстра квітне у саду,
- Аєр в лузі я знайду,
- Бізон у двір забрався,
- Баран його злякався […].
Принцип абеткового вірша подеколи вживається і в складних композиційних утвореннях, які позначаються на структурі видань, як, зокрема, у збірці «Предметність нізвідки» В. Лесича.
Фольклорні традиції
ред.Абетковий вірш, до якого звертаються і сучасні поети (Варвара Гринько, Наталка Поклад, Любов Пшенична, Ганна Чубач та ін.). має фольклорні джерела:
- Семен сказав своїм синам:
- — Сини, складіть скирту сіна.
- Сини склали скирту сіна.
- Семен сказав своїм синам:
- — Спасибі.
Абетковий вірш подеколи має складний для версифікаційного виконання вигляд, потребуючи від поета неабиякої віртуозності, продемонстрованої свого часу Іваном Величковським, коли кожне наступне слово починається черговою літерою:
- Аз благ всіх глубина,
- Діво єдина
- Живот зачах званим
- Ісуса Избранним,
- Котрий люде мною
- На обід покою
- Райська собираєт […].
Абетковий вірш під назвою «абецедарій» за доби середньовіччя використовувався у релігійній та дидактичній поезії латиномовної Європи.
У слов'ян
ред.У православних слов'ян абетковий вірш називалася «азбука-границя», започаткована, як вважається, Костянтином Болгарським, де кожен рядок починався наступною літерою абетки.
Абеткова молитва російською.
- Аз, буки, азбука —
- этим словом молюсь я Богу :
- Боже, всех тварей содатель,
- видимых и невидимых !
- Го́спода, духа после живущего,
- Да вдохнёт мне в сердце великое Слово !
- Его же Слово будет спасением всем,
- жживущим в заповедях Твоих.
- Засветил светильник жизни,
- закон Твой — свет пути моего.
- И уж ищет евангельского слова
- и просит дары Тебя принять,
- летит к тебе славянское племя.
- К крещению обратились мы все,
- холопами твоими назваться хотим,
- милости Твоей желаем, Боже !
- Но мне теперь пространное Слово дай,
- Отче, и Сын, и Святой Дух !
- Просящим помощи у тебя,
- руки свои воздевающим, дай
- силу принять и мудрость Твою.
- Ты ведь даёшь достойным силу
- Убогого исцеляешь,
- фараонову злобу от меня отводишь,
- херувима мысль и ум его мне даёшь,
- о, честная и пресвятая Троица,
- Печаль мою в радость обрати !
- Целомудренно буду писать
- чудеса Твои предивные,
- Шестикрылых образ приняв.
- Юный и старый хвалят Тебя.
- поёт хвалу Тебе всё разумное.
- Язык новый хвалу воздаёт
- Отцу и Сыну и Святому духу,
- ему ж честь и славаот всякой твари
- и всякого дыхания во веки веков. Аминь.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Абетковий вірш [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- сайт «Весела абетка» [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.]
Література
ред.
- Літературознавчий словник-довідник / Роман Гром'як, Юрій Ковалів та ін. — К. : Академія, 1997.
- Курйозні вірші Івана Величковського (стаття) [Архівовано 26 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Азбука 2 // Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. — ISBN 978-966-507-209-6. — С. 10-11.