Августдорф

Августдорф — німецька колонія в межах Снятина в 1834—1939 рр.

Августдорф (Augustdorf)
Країна	Австрійська імперія→ Австро-Угорщина→ ЗУНР→ Польща→ СРСР
Область	Станіславське воєводство
Район/міськрада	Снятинський повіт
Громада	Снятин
Інші назви	Августів
північна частина міста Снятин
Основні дані
Засноване	1834
Перша згадка	1837
Населення	300 (1930)
Існувало до	1940
Зняте з обліку	1952
Географічні дані
Географічні координати	48.466335, 25.582815
Середня висота над рівнем моря	312 м
Водойми	Турецький Потік

На 90 % складалася з німецького населення, інші 10 % становили поляки, українці та євреї .

На схід від Августдорфу протікає ріка Турецький Потік. З заходу колонія межувала з с. Потічок, з півдня з передмістям (селом) Балки, зі сходу з лісом с. Оршівці (Буковина), а з півночі — з с/г угіддями с. Стецева.

В добу ЗУНР на Августдорфі з листопада 1918 року по травень 1919 року розміщувалась прикордонна залога УГА з сотні поручника (згодом сотника) М. Бурнадза. Основне завдання прикордонної сторожі колонії — захист українсько-румунського кордону.

Августдорфська прикордонна чета мала 20 стрільців і 2 станкових кулемети під командуванням четаря Майданського.

Дотичним до Августдорфу був хутір Теребежі, який розташовувався на кілька кілометрів північніше самої колонії. Після окупації польською армією Снятина у серпні 1919 р., колонія в урядових документах 1919—1939 рр. носила назву Августів. В 1933 р. в колонії було відкрито молитовний дім штундистів (баптистів), який було утворено на противагу євангелістам .

В міжвоєнну добу колонія була уже наполовину полонізованою, а наполовину — українською, де зберігалась ще німецька мова і релігія.

Августдорфці мали власну волейбольну команду (дружину), яка часто брала участь у міжповітових змаганнях з командами Городенківщини і Косівщини .

Офіційно приєднана до Снятина в 1940 році. В документах 1944—1950 рр. перебувало у статусі села Снятинської міськради. З 1951 року — вулиця Гоголя в місті Снятин.

В червні 1945 р. колишня німецька колонія була заселена замішанцями з села Бонарівка — представниками української етнічної групи з Закерзоння (18 родин). В 1946—1947 рр. Августдорф було заселено лемками з села Явірник .

Станом на 2025 р. є історичним мікрорайоном Снятина.

Уродженці Августдорфу

• Вільгельм Гавер (23.09.1895 — ?) — поручник УГА. Весною 1919 р. потрапив у польський полон.
• Петро Калитчук (?—27.08.1919) — стрілець УГА, помер від голоду та знущань в польському полоні.
• Отто Рікріх (6.05.1913 — ?) — офіцер гестапо в Станіславові в 1941—1944 рр.

Джерела

• Бажанський М. Августів (Августдорф). Краса Снятинщини. Детройт, 1982. С. 5—11.
• Бажанський М. Вічно житимуть… Постаті від зарання історії, аж до найновіших часів: Біографічний словник. — Детройт, 1984. — 525 с.
• Бойда А. Переселення жителів села Бонарівка на терени Української СРСР (в контексті переселенських рухів середини 1940-х рр. і операції «Вісла» 1947 р.). Краєзнавець Прикарпаття. № 34 липень — грудень 2019 рік. С. 13—15.
• Бурнадз М. На українсько-румунському пограничу: (спомин). Історичний календар Червоної Калини на 1931 рік. Львів, 1930. С. 131–142.
• Голей М. Втрачена земля / М. Голей, А. Голодинський ; упоряд., авт. передм. М. А. Мамчак. Снятин : Прут Принт, 2008. 68 с.
• Голей М. З наших. Документальний нарис. Коломия: Вік, 2021. 232 с.
• Королько А. Бурдуланюк В. Снятинський «Сокіл» і формування націоналістичного світогляду Василя Андрусяка в 1930-х рр. Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. 2017. Ч. 29–30. С. 103–112.
• Пащак Я. «Родимий край, село родиме». К. : Веселка, 2001. 204 с.
• Сіреджук П. Асиміляційні процеси в середовищі німців Східної Галичини (ХІХ ст.— 30-ті роки ХХ ст.). Галичина. 2005. № 11. С. 170—177.
• Сіреджук П. Соціально-економічне становище і культурне життя німецької меншини Східної Галичини (20 — 30-і рр. ХХ ст.): монографія. Тернопільський національний економічний ун-т. Т.: Економічна думка, 2008. 752 с.