Авіґдор Ескін (* 26 квітня 1960, Москва, СРСР) — ізраїльський праворадикальний політик, журналіст, публіцист. Пише російською та гебрейською мовами, друкується у Росії та Ізраїлі. Відомий своєю протиправною та екстремістською діяльністю в Ізраїлі, за що відбував тюремне ув'язнення.[1]

Авіґдор Ескін
אביגדור אסקין
Народився26 квітня 1960(1960-04-26) (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Ізраїль
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняІзраїль Ізраїль
Діяльністьжурналіст, публіцист
Відомий завдякиправорадикальний політик
Alma materМузичне училище імені Гнесіних Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіврит, російська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1986 — тепер. час
Сайтavigdor-eskin.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографічні дані

ред.

Раннє життя

ред.

Народився, як Віктор Валерійович Ескін у Москві, належить до покоління шестидесятників, переслідувався у СРСР за свої погляди.

Його батько походив з асимільованої єврейської родини. Його мати була українкою, яка не вважалася єврейкою за єврейськими законами, але, можливо, мала єврейське коріння.[2] Коли йому було 11 років, він почав цікавитися своєю єврейською ідентичністю після того, як його бабуся розповіла йому про Голокост, а далі його надихнув релігійний друг-католик. Він почав нелегально слухати західні радіостанції, такі як «Голос Америки», «Коль Ісраель» і Російська служба Бі-Бі-Сі, а також відвідувати синагогу. Незабаром після цього він прийняв юдаїзм. Він став ортодоксальним євреєм і переконаним сіоністом.

У 1979 році емігрував до Ізраїлю у віці 18 років, служив в армії, навчався в єшиві. В Ізраїлі Ескін проходив військову службу в Армії оборони Ізраїлю в рамках програми «Хесдер», яка поєднує регулярну військову службу з релігійним навчанням [2].

Політична діяльність

ред.

В Ізраїлі приєднався до сіонистських праворадикальних рухів. Був послідовником Меїра Кагане, належав до ультранаціоналістичної, екстремістської партії «Ках», забороненої в Ізраїлі.[3][4]

Авіґдор Ескін виступав проти політики урегулювання арабо-ізраїльського конфлікту започаткованої Іцхаком Рабіном. За порушення антитерористичних законів відбував тюремне ув'язнення в Ізраїлі протягом 2,5 років.[1]

За екстремістську діяльність висилався із США та Грузії, перебував під слідством за різні протиправні дії в Ізраїлі, незаконне прослуховування інших політиків.[1][5][6].

Відношення до України

ред.

З 2014 року Ескін активно поширював російську пропаганду проти революції Євромайдану і намагався згуртувати Кнесет проти її підтримки. З початком війни на Донбасі він продовжував робити неправдиві заяви про антисемітизм в Україні [7].

Ескін має тісні зв'язки з провідними ізраїльськими консерваторами, такими як Міхаель Клейнер (Лікуд) та Ітамар Бен-Гвір (Оцма єгудіт) [8].

Ескін має тісні зв'язки з російським політологом Олександром Дугіним, оскільки раніше входив до центрального комітету партії Дугіна «Євразія» [8].

У травні 2018 року накладено заборону на в'їзд до України та заблоковано активи з правом розпоряджатися належним йому майном[9].

18 червня 2021 року доданий в ще один підсанкційний список України.[10][11]

Примітки

ред.
  1. а б в Extremist Eskin arrested, suspected of wiretapping Lieberman. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 1 квітня 2010. [Архівовано 2007-11-07 у Wayback Machine.]
  2. а б 2 Former Soviet Jews in U.S. to Tell About Plight of Soviet Jews. Jewish Telegraphic Agency (амер.). 20 березня 2015. Процитовано 20 вересня 2024.
  3. Провал операции «соотечественники». Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 1 квітня 2010. [Архівовано 2010-10-31 у Wayback Machine.]
  4. Новое «разоблачение» «Гаарец»: Либерман состоял в партии «Ках». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2010.
  5. Авигдор Эскин назвал своих заказчиков. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 1 квітня 2010.
  6. "Український Тиждень": Грузинський фронт кремлівських провокаторів[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Активисты протестуют против провокации в Кнессете. web.archive.org. 3 лютого 2017. Процитовано 20 вересня 2024.
  8. а б Clover, Charles (2016). Black Wind, White Snow. Yale University Press. p. 240.
  9. ФІЗИЧНІ ОСОБИ, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) Додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (PDF) (Пресреліз). Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  10. Указ Президента України №265/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 24 червня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2025. Процитовано 27 січня 2025.
  11. ЕСКІН Авігдор - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2023. [Архівовано 2023-04-10 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.