Адам Мрозовицький
Адам Мрозовицький гербу Прус ІІІ (пол. Adam Mrozowicki; нар. бл. 1705 р., пом. 1775 р.) — староста стегвільський, регіментарій коронного війська, барський конфедерат, підскарбій львівський, земський депутат львівський, депутат сейму 1740, 1764.
Адам Мрозовицький | |
---|---|
Народився | 1705 |
Помер | 1775 |
Країна | Річ Посполита |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, реґіментар, Q65720398?, Q65927067? і Q66200997? |
Рід | Мрозовицькі |
Батько | Jan Franciszek Mrozowickid |
Діти | Q60833428?, Юзеф Мрозовицький (1747–1828), Wizyta Mrozowickad і Stanisław Mrozowickid |
Біографія
ред.Народився близько 1705 року в родині львівського земського судді Яна Францішека та галицької підчашії Клари Телефусівни гербу Лебідь, онук королівського секретаря Єжи[1]. Писав із Морозович до Соколіва й Орлува[2].
5 грудня 1729 року був призначений на посаду земського судді львівського[3], а 22 листопада 1731 року призначений підскарбієм львівським, де перебував два роки[4]. У 1733 році він підписав обрання Станіслава Лещинського на посаду руського воєводи[5]. У 1740 р. був депутатом сейму від Галицької землі[1]. Обравши військову кар'єру, відіграв ключову роль у так званій Малій війні проти гайдамаків і з часом став одним із найближчих і найдовіреніших підлеглих великого гетьмана коронного Яна Клеменса Браницького[6][7]. З 1756 р. служив регіментарієм коронного війська в Україні[1]. У 1764 р. був депутатом виборчих зборів від Львівської земліта підписав елекцію Станіслава-Августа Понятовського від Руського воєводства[8].
8 березня 1765 року король Станіслав-Август Понятовський передав йому містечко Вадовиці, яке тоді входило до Заторського староства[9].
Барський конфедерат, комендант і захисник Бару, генеральний регіментарій, а потім субалтерн Йоахіма Потоцького та один із воєначальників Барської конфедерації в Туреччині[10]. Мар'ян Потоцький у своєму маніфесті від 5 жовтня 1771 р., адресованому своєму двоюрідному брату Йоахиму Потоцькому, генералу полку Конфедерації, згадував Адама Мрозовицького та його сина Миколая[11]. Після падіння Конфедерації та першого поділу повернувся до своїх маєтків у Галичині, де й помер у 1775 році[12][13].
Адам Мрозовицький та його дружина Єва, з роду Пузини, старости Стегвільські, власники села Доброводи біля Монастириська, у 1738 році подарували своєму слузі Анджею Яворському картину Матері Божої Скорботної[14]. 1 березня 1742 року родина Яворських помітила, що картина почала кривавими сльозами. Тоді архієпископ Львівський Миколай Вижицький наказав перенести картину до парафіяльного костелу в Монастирську[15].
І Мрозовицький, і його дружина Єва Францішка були членами Третього Ордену Регулярів св. Франциска (Tertius Ordo Regularis Sancti Francisci)[16].
Потомство
ред.У шлюбі з Євою Францішкою Пузинянкою гербу Огінець, донькою великого литовського письменника Міхала та старости яблонувської Зофії Потоцької гербу Пилява, залишив чотирнадцять дітей:
- Миколай Сабба (пол. Mikołaja Sabbę; 1739-1827) - камергер Святої Землі, консул і член Генеральної ради Барської конфедерації, капітан панцирної гвардії, електор 1764 року, член Галицького штату
- Барбара Анеля (пол. Barbarę Anielę; 1741-1796) - сакраментальна монахиня-бенедиктинка.
- Тадеуш (пол. Tadeusza; 1742-1774) - бакалавр
- Анастасія Юліанна Катарина (пол. Anastazję Juliannę Katarzynę; 1743-1774) - дівиця
- Ружа (пол. Różę; 1745-) - дружина Юзефа гр. Вєсьоловського (герб Огоньчик), полковника коронного війська
- Юзеф Міхал Вінцентій Казимир (пол. Józefa Michała Wincentego Kazimierza; 1747-1828) - полковник польського вищого командування, барський конфедерат, член Станів Галичини
- Клара Маріанна (пол. Klarę Mariannę; 1748-) - дружина Івона Свірського (герб Салава), єврейського повітового писаря
- Францішка Марія (пол. Franciszkę Marię; 1750-) - дружина Войцеха Сулятицького (герб Сас), скарбника і військового офіцера Львівського воєводства.
- Зофія Гелена Клара (пол. Zofię Helenę Klarę; 1752-) - дружина Яна Теодора Віслоцького (герб Сас), жидачівського мечника і королівського камергера.
- Ігнацій (пол. Ignacego; 1753-1828) - член Галицького сейму
- Ельжбета Катажина Урсула (пол. Elżbietę Katarzynę Urszulę; 1754-1779) - дружина Фелікса Полановського (герб Побуг), староста стенгвільський і підскарбій белзький
- Станіслав (пол. Stanisława; 1757-1832) - член Галицького штату, член Тимчасового уряду Галичини 1809 р.
- Вікторія пол. Wiktorię
- Візита Тереза (пол. Wizytę Teresę; 1758-1795) - перекладачка історичної літератури - дружина Францішека Стефана герб Лося, пом. 1809.
Генеалогія
ред.Єжи Мрозовицький нар. 1605 пом. 1677 |
Ядвіга Олесницька нар. 1635 пом. після 1670 |
Пьотр Феліціан Телефус нар. 1620 пом. 1706 |
Тереза Бидловська нар. 1643 пом. після 1706 | ||||||||||
Ян Францішек Мрозовицький нар. 1652 пом. 1714 |
Клара Телефусівна нар. 1680 пом. 1738 |
||||||||||||
Ева Францішка Пузинянка нар. 1716 пом. 1792 (ślub 1734) |
Адам Мрозовицький нар. 1705 пом. 1775 |
||||||||||
Миколай Мрозовицький нар. 4.12.1739 пом. 15.07.1827 |
Барбара Мрозовицька нар. 30.03.1741 пом. 16.04.1796 |
Тадеуш Мрозовицький нар. 1742 пом. 1774 |
Анастазія Юліанна Мрозовицька нар. 13.04.1743 пом. після 1827 |
Ружа Мрозовицька, дружина графа Юзефа. Весьоловського нар. 1745 пом. після 1790 | |||||||
Юзеф Мрозовицький нар. 8.02.1747 пом. 13.04.1828 |
Клара Маріанна Мрозовицька, дружина Іво Свірського нар. 25.08.1748 пом. Po 1800 |
Марія Францишка Мрозовицька, дружина Войцеха Сулатицького нар. 12.05.1750 пом. 1800 |
Зофія Гелена Клара Мрозовицька, дружина Яна Теодора Віслоцького нар. 18.05.1752 пом. 1783 |
Ігнацій Мрозовицький нар. 30.07.1753 zm. 31.01.1828 |
Ельжбета Катажина Уршуля Мрозовицька, дружина Фелікса Поляновського нар. 25.10.1754 пом. 1779 | ||||||
Станіслав Мрозовицький нар. 1757 пом. 1832 |
Вікторія Мрозовицька, дружина графа Францішека Стефана нар. 3.07.1758 пом. 1787 |
Візита Мрозовицька нар. 3.07.1758 померла після 1774 року |
Примітки
ред.- ↑ а б в Wiesław Bondyra, Reprezentacja sejmowa Rusi Czerwonej w czasach saskich, Lublin, s. 152-153, 2005. (пол.)
- ↑ Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, 1977, ст. 206—208. (пол.)
- ↑ Akta Grodzkie Lwowskie, t. 282, s. 650. (пол.)
- ↑ Archiwum Główne Akt Dawnych, Metryka Koronna, Sigillata, 22, k. 89. (пол.)
- ↑ Elektorowie Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III, s. 143.
- ↑ Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, 1977, ст. 206—208. (пол.)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie wskutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego, t. XXV, ст. 531—535. (пол.)
- ↑ Elektorów poczet, którzy niegdyś głosowali na elektów Jana Kazimierza r. 1648, Jana III r. 1674, Augusta II r. 1697 i Stanisława Augusta r. 1764 / wyd. O. Pietruski. Lwów, 1845. (пол.)
- ↑ AGAD, Metryka Koronna, Sig. 30, k. 44 (пол.)
- ↑ Pułaski K., Pułascy herbu Ślepowron. W: Złota Księga Szlachty polskiej T. Żychlińskiego, t. VIII. Poznań, 1886, ст. 364 і далі. (пол.)
- ↑ Wacław Szczygielski: Potocki Marian h. Pilawa (zm. po 1777). W: Polski Słownik Biograficzny, T. XXVIII/1, zeszyt 116. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983, s. 95.
- ↑ Archiwum Główne Akt Dawnych, Metryka Koronna, Sigillata t. 32, k. 338 (wpis z dnia 3 kwietnia 1775)
- ↑ Biblioteka Czartoryskich, 1951, ст. 26, 49 (пол.)
- ↑ Autor artykułu nazywał ich Stęgwilskimi. (пол.)
- ↑ Zbigniew Żyromski. Jubileusz pobytu Matki Boskiej Bolesnej z Monasterzysk w Bogdanowicach. «Głos Buczaczan». 4 (47), Wrocław, 2003, s. 5–8. (пол.)
- ↑ Życie Serafickie Braci y Sióstr naszych pokutujących Od Serafickiego Oyca Franciszka S. w Trzeciej Regule…, 1749 (пол.)
Джерела
ред.- Teodor Żychliński: Kazimierz Pułaski, Pułascy herbu Ślepowron. [W:] Złota Księga Szlachty Polskiej. T. VIII. Poznań, 1886, стор. 364 і далі.(пол.)
- Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz Szlachty Polskiej. T. XI. Warszawa, 1914, стор. 330—331. (пол.)
- Mrozowicki Adam h. Prus III (ok. 1705–ok. 1776). Polski Słownik Biograficzny. Т. Morztyn Zbigniew – Niemirycz Teodor. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk: Zakład narodowy Imienia Ossolińskich. 1977. с. 206–208. (пол.)
- «Defekta całej Ukrainy pro melioratione JW., Wodzowi podane», Dziunków, 9.11.1759, [w:] «Przegląd Historyczny», t. 47, 1956, ст. 147—151. (пол.)
- «Suplement in ordine podanego w przeszłym roku Defektu Kraju Ukraińskiego», 1760, [w:] «Przegląd Historyczny», t. 47, 1956, ст. 147—151. (пол.)