Вікіпедія

Адаптація до глобальної зміни клімату

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Адаптація до глобальної зміни клімату і глобального потепління – це процеси, стратегії та дії, спрямовані на пристосування природних і людських систем у відповідь на реальні або очікувані кліматичні зміни та їх наслідки.[1][2][3] Адаптація до зміни клімату напряму пов'язана із чутливістю певної системи (sensitivity) та націлена на зменшення вразливості (vulnerability) цієї системи щодо дії несприятливих екологічних наслідків. Чим більша адаптивна здатність, тим менша вразливість.[4]

У той час як зусилля зі скорочення викидів парникових газів (відомі як «пом'якшення наслідків» та «декарбонізація») спрямовані на уповільнення темпів зміни клімату, адаптація зосереджена на мінімізації ризиків і збитків, спричинених змінами, які вже відбуваються або є неминучими. Ці заходи можуть варіюватися від модифікації сільськогосподарських практик, щоб протистояти посухам, до перепланування міської інфраструктури, щоб впоратися з підвищенням рівня світового океану.[3][5]

Адаптація необхідна, оскільки зміна клімату комплексно впливає на екосистеми, економіку та людське суспільство. Зміни температури, режиму опадів і збільшення частоти екстремальних погодних явищ, таких як повені та спека, створюють значні ризики. Вразливі верстви населення, особливо в країнах, що розвиваються, перебувають під особливою загрозою, оскільки вони часто мають менше ресурсів, щоб впоратися з цими змінами. Як наслідок, зусилля з адаптації мають бути комплексними і охоплювати екологічні, соціальні, економічні та інституційні аспекти.[3][5]

Необхідність адаптації визнана на глобальному рівні, а такі рамкові документи, як Паризька кліматична угода (2015), підкреслюють її важливість поряд із пом'якшенням наслідків зміни клімату. Стратегії адаптації мають важливе значення для забезпечення довгострокової стійкості, забезпечення засобів до існування, захисту біорізноманіття та сприяння сталому розвитку в умовах триваючої зміни клімату.[6]

Ефект зміни клімату

ред.

Науковий консенсус стосовно зміни клімату (97–99.9%[7]) полягає в тому, що саме людська діяльність, насамперед викиди парникових газів, що викликають парниковий ефект, є основною причиною глобального потепління й зміни клімату.[8][9]

Наслідками глобального потепління є різні побічні ефекти, такі як:

Прогнозована потенційна небезпека включає підвищення рівня світового океану на величину, яка, потенційно, може перевищити 2 метри, у 2100 році[10]; що, на прикладі України, може призвести до затоплення понад 370 км2.[11]

Необхідність адаптації

ред.
 
Зміна середньої температури за 50 років (1973-2023).

Наслідки зміни клімату є широкомасштабними, включаючи танення льодовиків і підвищення рівня моря, частіші та сильніші екстремальні погодні явища, а також ерозія і аридизація (висихання) ґрунтів, порушення екосистем та біорізноманіття.[12][13]

Вплив також поширюється на людські системи, що має наслідки для продовольчої та водної безпеки, здоров'я людей та економічної стабільності.[3][5][14]

Типи адаптації

ред.

Стратегії адаптації можливо класифікувати залежно від того, коли вони впроваджуються (реактивні чи проактивні), а також від масштабу змін, які вони тягнуть за собою (інкрементальні чи трансформаційні).

Реактивна та проактивна

ред.

Реактивна адаптація відбувається у відповідь на кліматичні впливи, які вже відбулися. Вона часто передбачає негайні дії, спрямовані на зменшення шкоди або відновлення систем після кризи. Наприклад, відбудова будинків після повені або відновлення сільськогосподарських угідь після посухи – це реактивне реагування. Цей тип адаптації є поширеним, особливо в районах, де кліматичні ризики є непередбачуваними або де ресурси для планування є обмеженими.[15]

Проактивна адаптація, також відома як випереджувальна адаптація, передбачає вжиття превентивних заходів заздалегідь, до настання наслідків зміни клімату. Вона покликана зменшити вразливість до майбутніх ризиків. Прикладами можуть бути будівництво дамб до того, як підвищення рівня моря спричинить значні повені, або впровадження нових іригаційних систем в очікуванні тривалих посух. Проактивна адаптація, як правило, є більш економічно ефективною в довгостроковій перспективі, і потребує прогнозування, планування та інвестицій.[15][16]

Інкрементальна та трансформаційна

ред.

Інкрементальна адаптація – це коригування існуючих систем або практик. Часто це дрібномасштабні або поступові зміни, спрямовані на підвищення стійкості існуючих систем без зміни їхньої основної структури. Наприклад, зміна графіків посівів у сільському господарстві відповідно до нових кліматичних умов або модернізація інфраструктури, щоб зробити її більш жаростійкою, є прикладами поступової адаптації. Хоча ці зусилля можуть ефективно вирішити деякі короткострокові проблеми, їх може бути недостатньо, щоб впоратися з більш екстремальними або довгостроковими змінами клімату.[17]

Трансформаційна адаптація передбачає фундаментальні зміни в системах, практиках або структурах управління для подолання глибоких і масштабних кліматичних ризиків. Вона часто вимагає нового мислення, більших інвестицій і комплексного планування. Трансформаційна адаптація може передбачати переселення цілих громад із вразливих прибережних районів або зміну структури економіки, яка значною мірою залежить від кліматично чутливих галузей. Цей тип адаптації є масштабнішим, але необхідним, коли кліматичні впливи перевищують здатність до адаптації шляхом поступового пристосування.[17][18][19]

Стратегії адаптації

ред.

Адаптація до зміни клімату вимагає широкого спектру стратегій, адаптованих до конкретних вразливостей і секторів. Ефективна адаптація поєднує різні підходи для підвищення стійкості як людських, так і природних систем. Адаптація до зміни клімату варіюється залежно від місцевих умов, включаючи регіональну вразливість, економічну діяльність та існуючу інфраструктуру. У країнах з помірним кліматом, що характеризуються великим сільськогосподарським сектором, різноманітними екосистемами та швидкою урбанізацією, стратегії адаптації до зміни клімату спрямовані на підвищення стійкості сільського та стійкості міського середовища, захист життєво важливих екосистем, модернізацію інфраструктури.[2][3][5][14] Серед глобальних трендів по фінансуванню проєктів з адаптації основними є підтримка бізнесу, діджиталізація, розвиток екосистем та покращення обізнаності.[20]

Природні та екосистемні рішення

ред.

Природні та екосистемні стратегії адаптації передбачають відновлення або підтримання природних екосистем для захисту від кліматичних загроз.

Відновлення екосистем

ред.

Відновлення деградованих екосистем, таких як ліси, водно-болотні угіддя та природні парки, сприяє пом'якшенню зміни клімату, а також може підвищити стійкість і адаптацію до зміни клімату, і зберегти біорізноманіття.[13][21] Наприклад, ліси поглинають вуглекислий газ, допомагають регулювати кругообіг води, зменшують ризики повеней і є середовищем існування для багатьох видів тварин і рослин.[22][13][23] Практики лісовідновлення та заліснення направлені на відновлення цих систем задля пом'якшення і адаптації до зміни клімату.[24][25]

Стале і кліматично-розумне сільське господарство

ред.

Сталі і кліматично-розумні практики сільського господарства, такі як агролісомеліорація (інтеграція дерев у сільськогосподарські системи), можуть підвищити стійкість до змін клімату.[26] Агролісомеліорація покращує здоров'я ґрунтів, зменшує ерозію, збільшує утримання вуглецю в ґрунті та покращує біорізноманіття, забезпечуючи як економічні, так і екологічні вигоди.[27]

Управління річковими басейнами

ред.

Ефективне управління річковими системами[28] передбачає захист заплав, відновлення природних водних шляхів та управління водокористуванням для забезпечення довгострокової доступності води для сільського господарства в посушливих регіонах, промисловості та побутових потреб.[29][30][31][32]

Адаптація інфраструктури

ред.

Регіони зі старіючою інфраструктурою та швидко зростаючими містами стикаються з підвищеними ризиками екстремальних погодних явищ, зокрема повеней, спеки та злив. Адаптація інфраструктури має важливе значення для захисту міського населення та економіки.

Стійка архітектура та модернізація будівель з використанням кращої ізоляції, термостійких матеріалів та зелених дахів може допомогти містам адаптуватися до підвищення температури й спеки. Енергоефективні та енергозберігаючі технології та технології пасивних будинків сприяють ефективнішому використанню ресурсів.[2][33][34][35]

Будівництво або модернізація захисних споруд від повеней, таких як дамби, водосховища та вдосконалені дренажні системи, може захистити громади та сільськогосподарські угіддя.[36][37][38] Природні рішення, такі як відновлення лісів, водно-болотних угідь і заплав, зелена інфраструктура, збір дощової води тощо, є також ефективними рішеннями для попередження повеней та подолання їх наслідків.[39][40][41]

Модернізація електромереж і впровадження відновлюваних джерел енергії можуть забезпечити більш стійкі варіанти енергопостачання.[42][43]

Адаптація інфраструктури охорони здоров'я може попередити негативні наслідки екстремальних погодних явищ, як-от спека.[44]

Технологічна адаптація

ред.

Розробка і розгортання сучасних систем прогнозування погоди і раннього попередження про екстремальні погодні явища має вирішальне значення для мінімізації збитків і підвищення готовності до них.[45][46]

Передові методи зрошення, можуть підвищити ефективність використання води та допомогти забезпечити стабільне постачання як для сільського господарства[47], так і для міських районів[48]. У регіонах, що стикаються з дефіцитом води, такі технології, як збір дощової води, повторне використання води та опріснення, управління стічними водами, також можуть відігравати важливу роль у забезпеченні довгострокової доступності води належної чистоти.[49][50][51]

Сільське господарство

ред.

Наслідки зміни клімату для сільського господарства вже є несприятливими і будуть погіршуватися в міру розвитку. Ці наслідки включають підвищення температури, непередбачувані опади, нашестя шкідників та збільшення екстремальних погодних явищ. З іншого боку, значна частина викидів парникових газів спричинена самим сільським господарством, як прямо (через викиди від сільськогосподарського виробництва), так і опосередковано (через зміни у землекористуванні, спричинені розширенням сільського господарства).[52][53]

Наприклад, у Херсонській області за період 10 років (2011-2020), у порівнянні з попереднім періодом (1972-2010), річна кількість опадів зменшилась на 71 мм, а температура зросла на 2°С. Це, потенційно, може призвести опустелюванню території та зниженню врожайності. За осінь і зиму ґрунтом вбирається лише менша кількість опадів (20–60%), а більша частина опадів (40–80%) стікає в низовини. Втрати вологи опадів настільки великі, що стають загрозливими для ведення землеробства, особливо з огляду на потепління клімату. Для кращого забезпечення агроценозів вологою і стримування аридизації території необхідно покращувати властивості ґрунтів шляхом[12][54]:

Впровадження технологій цифрового та точного землеробства, таких як супутниковий моніторинг стану посівів, прогнозування погоди та автоматизовані системи зрошення, допомагає аграріям оптимізовувати використання води та більш ефективно управляти вирощуванням сільськогосподарських культур. Це особливо важливо в регіонах, де випадають нерегулярні опади і тривалі посухи.[55][56]

Стратегії адаптації до дефіциту води в сільському господарстві поділяються на три основні напрямки: управління рослинництвом, управління водними ресурсами та управління фермерськими господарствами, з різними прикладами в кожній категорії[57][58][59]:

  • Стратегії управління сільськогосподарськими культурами включають вирощування культур з коротким або довгим вегетаційним періодом, практику естафетної сівозміни, використання змішаних методів сівозміни, висівання стійкого до посухи та засолення насіння, використання гібридного або генетично модифікованого насіння та зміну типу вирощуваних культур.
  • Стратегії управління водними ресурсами передбачають використання труб для транспортування води навколо ферм, регулювання часу поливу, впровадження сучасних методів зрошення як-от крапельне зрошування, використання нетрадиційних джерел води та поєднання солоної і прісної води для зрошення. Інші методи включають вистилання каналів нейлоном для запобігання втратам води та збільшення інтервалів між поливами.
  • Стратегії з управління фермерськими господарствами включають покращення контролю за шкідниками та хворобами, зменшення відстані між рядами культур, зміну структури посівів у садах, застосування мульчування, вирощування розсади, диверсифікацію сільськогосподарської діяльності, використання технологій мінімального або нульового обробітку ґрунту, агролісомеліорацію та внесення органічних добрив.[57]

Приблизне порівняння ефективності різних технологій зрошення, задля зменшення використання води і збільшення врожайності, станом на 2022 рік[60]:

Система зрошення Зменшення використання води Збільшення врожайності
Крапельне зрошення До 50% До 30%
Автоматичні системи зрошення До 40% До 20%
Використання розумних технологій та IoT ("Система точкового зрошення") До 60% До 30%
Використання розумних технологій та IoT До 55% До 25%
Системи рециркуляції та повторного використання води До 70% До 15%
Сільськогосподарські дрони До 30% До 10%
Комп'ютерне моделювання та прогнозування До 45% До 20%

Соціальна та інституційна адаптація

ред.

Освітні програми, просвітницькі кампанії та громадські ініціативи допомагають в ефективній проактивній адаптації до зміни клімату.[61][62][63][64]

У сільськогосподарських регіонах громади особливо вразливі до змін температури та кількості опадів, які можуть порушити виробництво продуктів харчування. Диверсифікація джерел доходу, наприклад, просування стійкого туризму або проєктів відновлюваної енергетики, може зменшити залежність від чутливих до клімату сільськогосподарських культур.[65] Крім того, навчальні програми з кліматично-розумного та сталого ведення сільського господарства модуть допомогти фермерам адаптуватися до мінливих умов, покращуючи як продовольчу безпеку, так і економічну стабільність.[26][66]

Міське планування для підвищення стійкості є важливим елементом адаптації.[2] Стратегії міського планування для адаптації до зміни клімату, включають політику зонування, яка враховує ризики повеней, створення зелених насаджень й зелених дахів, управління дощовими водами, розвиток охолоджувальних коридорів для пом'якшення ефекту міського теплового острова та впровадження систем раннього сповіщення.[67][68][69][70]

Економічна адаптація

ред.

У регіонах, що значною мірою залежать від сільського господарства або певних галузей промисловості, вразливих до зміни клімату, диверсифікація економіки (як-от відновлювальна енергетика чи сталий туризм)[65] має важливе значення.

Сільськогосподарське страхування для аграріїв може пом'якшити фінансові втрати, спричинені неврожаями, посухами чи повенями.[71]

Співпраця з міжнародними кліматичними фондами (Green Climate Fund, Adaptation Fund, Global Environment Facility, Special Climate Change Fund, Climate Investment Funds, International Climate Initiative) та крупними інституційними інвесторами, як-от Світовий банк та ЄБРР, може допомогти залучити інвестиції в проєкти з адаптації. Ці фонди підтримують покращення інфраструктури, відновлення екосистем та технологічні інновації, які підвищують стійкість до майбутніх кліматичних впливів.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Glossary (PDF). The Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) (англ.).
  2. ↑ а б в г Яковшина Т.Ф. (2023). Адаптація ЄС до змін клімату та стійкі урбоекосистеми: Навчальний посібник (PDF). Дніпро: ПДАБА. с. 109.
  3. ↑ а б в г д С.П. Іванюта, О. О. Коломієць, О. А. Малиновська, Л. М. Якушенко (2020). Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації: аналіт. доповідь (PDF). Київ: НІСД. с. 110.
  4. ↑ Thomas, Kimberley; Hardy, R. Dean; Lazrus, Heather; Mendez, Michael; Orlove, Ben; Rivera‐Collazo, Isabel; Roberts, J. Timmons; Rockman, Marcy; Warner, Benjamin P. (2019-03). Explaining differential vulnerability to climate change: A social science review. WIREs Climate Change (англ.). Т. 10, № 2. doi:10.1002/wcc.565. ISSN 1757-7780.
  5. ↑ а б в г Abbass, Kashif; Qasim, Muhammad Zeeshan; Song, Huaming; Murshed, Muntasir; Mahmood, Haider; Younis, Ijaz (1 червня 2022). A review of the global climate change impacts, adaptation, and sustainable mitigation measures. Environmental Science and Pollution Research (англ.). Т. 29, № 28. с. 42539—42559. doi:10.1007/s11356-022-19718-6. ISSN 1614-7499. PMC 8978769. PMID 35378646.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. ↑ Singh, Chandni; Iyer, Soundarya; New, Mark G.; Few, Roger; Kuchimanchi, Bhavana; Segnon, Alcade C.; Morchain, Daniel (9 серпня 2022). Interrogating ‘effectiveness’ in climate change adaptation: 11 guiding principles for adaptation research and practice. Climate and Development (англ.). Т. 14, № 7. с. 650—664. doi:10.1080/17565529.2021.1964937. ISSN 1756-5529.
  7. ↑ Većkalov, Bojana; Geiger, Sandra J.; Bartoš, František; White, Mathew P.; Rutjens, Bastiaan T.; van Harreveld, Frenk; Stablum, Federica; Akın, Berkan; Aldoh, Alaa (2024-10). A 27-country test of communicating the scientific consensus on climate change. Nature Human Behaviour (англ.). Т. 8, № 10. с. 1892—1905. doi:10.1038/s41562-024-01928-2. ISSN 2397-3374.
  8. ↑ Do scientists agree on climate change? - NASA Science. science.nasa.gov (амер.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  9. ↑ Lynas, Mark; Houlton, Benjamin Z; Perry, Simon (19 жовтня 2021). Greater than 99% consensus on human caused climate change in the peer-reviewed scientific literature. Environmental Research Letters. Т. 16, № 11. с. 114005. doi:10.1088/1748-9326/ac2966. ISSN 1748-9326.
  10. ↑ Khojasteh, Danial; Haghani, Milad; Nicholls, Robert J.; Moftakhari, Hamed; Sadat-Noori, Mahmood; Mach, Katharine J.; Fagherazzi, Sergio; Vafeidis, Athanasios T.; Barbier, Edward (14 липня 2023). The evolving landscape of sea-level rise science from 1990 to 2021. Communications Earth & Environment (англ.). Т. 4, № 1. с. 1—11. doi:10.1038/s43247-023-00920-4. ISSN 2662-4435.
  11. ↑ Trofimova, I.; Koublanov, S.; Shmurak, E.; Buksha, I.; Meshkova, V.; Sidorov, A.; Shereshevsky, A.; Dmitrenko, L.; Sinitskaya, L. (1996). Smith, Joel B.; Huq, Saleemul; Lenhart, Stephanie; Mata, Luis Jose; Nemešová, Ivana; Toure, Sekou (ред.). Vulnerability and Adaptation Assessments for Ukraine. Vulnerability and Adaptation to Climate Change: Interim Results from the U.S. Country Studies Program (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 313—333. doi:10.1007/978-94-017-3653-4_15. ISBN 978-94-017-3653-4.
  12. ↑ а б Вожегова, Р. А.; Нетіс, І. Т.; Онуфран, Л. І.; Сахацький, Г. І.; Шарата, Н. Г. (2 липня 2021). Зміна клімату та аридизація Південного Степу України. Аграрні інновації (укр.). № 7. с. 16—20. doi:10.32848/agrar.innov.2021.7.3. ISSN 2709-4405.
  13. ↑ а б в Malhi, Yadvinder; Franklin, Janet; Seddon, Nathalie; Solan, Martin; Turner, Monica G.; Field, Christopher B.; Knowlton, Nancy (16 березня 2020). Climate change and ecosystems: threats, opportunities and solutions. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). doi:10.1098/rstb.2019.0104. ISSN 0962-8436.
  14. ↑ а б Wang, Fang; Harindintwali, Jean Damascene; Wei, Ke; Shan, Yuli; Mi, Zhifu; Costello, Mark John; Grunwald, Sabine; Feng, Zhaozhong; Wang, Faming (23 червня 2023). Climate change: Strategies for mitigation and adaptation. The Innovation Geoscience (англ.). Т. 1, № 1. doi:10.59717/j.xinn-geo.2023.100015. ISSN 2959-8753.
  15. ↑ а б McDonald, Karlie S.; Hobday, Alistair J.; Thompson, Peter A.; Lenton, Andrew; Stephenson, Robert L.; Mapstone, Bruce D.; Dutra, Leo X. C.; Bessey, Cindy; Boschetti, Fabio (2019-02). Proactive, Reactive, and Inactive Pathways for Scientists in a Changing World. Earth's Future (англ.). Т. 7, № 2. с. 60—73. doi:10.1029/2018EF000990. ISSN 2328-4277.
  16. ↑ Демиденко, Андрій; Железняк, Марк; Іщук, Олексій (30 червня 2022). Економічно ефективна адаптація до зміни клімату на рівні громад в Україні. Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем. № 20. с. 16—32. doi:10.31392/iscs.2022.20.016. ISSN 2415-3761.
  17. ↑ а б Kates, Robert W.; Travis, William R.; Wilbanks, Thomas J. (8 травня 2012). Transformational adaptation when incremental adaptations to climate change are insufficient. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 109, № 19. с. 7156—7161. doi:10.1073/pnas.1115521109. ISSN 0027-8424. PMC 3358899. PMID 22509036.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  18. ↑ Termeer, Catrien J.A.M.; Dewulf, Art; Biesbroek, G. Robbert (3 квітня 2017). Transformational change: governance interventions for climate change adaptation from a continuous change perspective. Journal of Environmental Planning and Management (англ.). Т. 60, № 4. с. 558—576. doi:10.1080/09640568.2016.1168288. ISSN 0964-0568.
  19. ↑ Vermeulen, Sonja J.; Dinesh, Dhanush; Howden, S. Mark; Cramer, Laura; Thornton, Philip K. (10 жовтня 2018). Transformation in Practice: A Review of Empirical Cases of Transformational Adaptation in Agriculture Under Climate Change. Frontiers in Sustainable Food Systems (English) . Т. 2. doi:10.3389/fsufs.2018.00065. ISSN 2571-581X.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  20. ↑ Максимова, Ірина (20 червня 2024). Адаптація світової економіки до зміни клімату: фінансовий та цифровий аспекти. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка (укр.). Т. 19, № 38. doi:10.33296/2707-0654-19(38)-23. ISSN 2707-0654.
  21. ↑ Радомська, М. М.; Гузь, В. В.; Ярохмедова, І. В. (29 грудня 2022). Вразливість та адаптація заповідних територій до змін клімату на прикладі Національних природних парків України. Scientific Bulletin of UNFU (англ.). Т. 32, № 6. с. 38—44. doi:10.36930/40320606. ISSN 2519-2477.
  22. ↑ Shvidenko, Anatoly; Buksha, Igor; Krakovska, Svitlana; Lakyda, Petro (2017-07). Vulnerability of Ukrainian Forests to Climate Change. Sustainability (англ.). Т. 9, № 7. с. 1152. doi:10.3390/su9071152. ISSN 2071-1050.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. ↑ Fischer, Alexandra Paige; Shah, Mohammad Aminur Rahman; Segnon, Alcade C.; Matavel, Custodio; Antwi-Agyei, Philip; Shang, Yuanyuan; Muir, Maegan; Kaufmann, Rachel (1 січня 2024). Human adaptation to climate change in the context of forests: A systematic review. Climate Risk Management. Т. 43. с. 100573. doi:10.1016/j.crm.2023.100573. ISSN 2212-0963.
  24. ↑ Forster, Eilidh J.; Healey, John R.; Dymond, Caren; Styles, David (22 червня 2021). Commercial afforestation can deliver effective climate change mitigation under multiple decarbonisation pathways. Nature Communications (англ.). Т. 12, № 1. с. 3831. doi:10.1038/s41467-021-24084-x. ISSN 2041-1723. PMC 8219817. PMID 34158494.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  25. ↑ Psistaki, Kyriaki; Tsantopoulos, Georgios; Paschalidou, Anastasia K. (2024-01). An Overview of the Role of Forests in Climate Change Mitigation. Sustainability (англ.). Т. 16, № 14. с. 6089. doi:10.3390/su16146089. ISSN 2071-1050.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  26. ↑ а б Ma, Wanglin; Rahut, Dil Bahadur (29 квітня 2024). Climate-smart agriculture: adoption, impacts, and implications for sustainable development. Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change (англ.). Т. 29, № 5. с. 44. doi:10.1007/s11027-024-10139-z. ISSN 1573-1596.
  27. ↑ Quandt, Amy; Neufeldt, Henry; Gorman, Kayla (1 лютого 2023). Climate change adaptation through agroforestry: opportunities and gaps. Current Opinion in Environmental Sustainability. Т. 60. с. 101244. doi:10.1016/j.cosust.2022.101244. ISSN 1877-3435.
  28. ↑ Didovets, Iulii; Krysanova, Valentina; Hattermann, Fred Fokko; del Rocío Rivas López, María; Snizhko, Sergiy; Müller Schmied, Hannes (1 грудня 2020). Climate change impact on water availability of main river basins in Ukraine. Journal of Hydrology: Regional Studies. Т. 32. с. 100761. doi:10.1016/j.ejrh.2020.100761. ISSN 2214-5818.
  29. ↑ Bronstert, Axel; Didovets, Iulii; Snizhko, Sergiy (2 жовтня 2024). Southern Bug River: water security and climate changes perspectives for post-war city of Mykolaiv, Ukraine. Frontiers in Water (English) . Т. 6. doi:10.3389/frwa.2024.1447378. ISSN 2624-9375.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  30. ↑ Verkerk, Pieter Johannes; Sánchez, Anabel; Libbrecht, Steven; Broekman, Annelies; Bruggeman, Adriana; Daly-Hassen, Hamed; Giannakis, Elias; Jebari, Sihem; Kok, Kasper (2017-12). A Participatory Approach for Adapting River Basins to Climate Change. Water (англ.). Т. 9, № 12. с. 958. doi:10.3390/w9120958. ISSN 2073-4441.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ Elgendy, Mohamed; Hassini, Sonia; Coulibaly, Paulin (2024-02). Review of Climate Change Adaptation Strategies in Water Management. Journal of Hydrologic Engineering (англ.). Т. 29, № 1. doi:10.1061/JHYEFF.HEENG-6014. ISSN 1084-0699.
  32. ↑ Estrela-Segrelles, Clara; Pérez-Martín, Miguel Ángel; Wang, Quan J. (2024-01). Adapting Water Resources Management to Climate Change in Water-Stressed River Basins—Júcar River Basin Case. Water (англ.). Т. 16, № 7. с. 1004. doi:10.3390/w16071004. ISSN 2073-4441.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  33. ↑ Liyanage, Don Rukmal; Hewage, Kasun; Hussain, Syed Asad; Razi, Faran; Sadiq, Rehan (1 липня 2024). Climate adaptation of existing buildings: A critical review on planning energy retrofit strategies for future climate. Renewable and Sustainable Energy Reviews. Т. 199. с. 114476. doi:10.1016/j.rser.2024.114476. ISSN 1364-0321.
  34. ↑ Tomrukcu, Gokce; Ashrafian, Touraj (1 серпня 2024). Climate-resilient building energy efficiency retrofit: Evaluating climate change impacts on residential buildings. Energy and Buildings. Т. 316. с. 114315. doi:10.1016/j.enbuild.2024.114315. ISSN 0378-7788.
  35. ↑ Saifudeen, Aysha; Mani, Monto (16 лютого 2024). Adaptation of buildings to climate change: an overview. Frontiers in Built Environment (English) . Т. 10. doi:10.3389/fbuil.2024.1327747. ISSN 2297-3362.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. ↑ Islam, M. R.; Fereshtehpour, M.; Najafi, M. R.; Khaliq, M. N.; Khan, A. A.; Sushama, L.; Nguyen, V. T. V.; Elshorbagy, A.; Roy, R. (28 березня 2024). Climate-resilience of dams and levees in Canada: a review. Discover Applied Sciences (англ.). Т. 6, № 4. с. 174. doi:10.1007/s42452-024-05814-4. ISSN 3004-9261.
  37. ↑ Dharmarathne, Gangani; Waduge, A. O.; Bogahawaththa, Madhusha; Rathnayake, Upaka; Meddage, D. P. P. (1 червня 2024). Adapting cities to the surge: A comprehensive review of climate-induced urban flooding. Results in Engineering. Т. 22. с. 102123. doi:10.1016/j.rineng.2024.102123. ISSN 2590-1230.
  38. ↑ Wang, Jingyu; O’Brien, Enda; Holloway, Paul; Nolan, Paul; Stewart, Mark G.; Ryan, Paraic C. (1 липня 2024). Climate change impact and adaptation assessment for road drainage systems. Journal of Environmental Management. Т. 364. с. 121209. doi:10.1016/j.jenvman.2024.121209. ISSN 0301-4797.
  39. ↑ Chiu, Yen-Yu; Raina, Nidhi; Chen, Hung-En (2022-01). Evolution of Flood Defense Strategies: Toward Nature-Based Solutions. Environments (англ.). Т. 9, № 1. с. 2. doi:10.3390/environments9010002. ISSN 2076-3298.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  40. ↑ Serra-Llobet, Anna; Jähnig, Sonja C.; Geist, Juergen; Kondolf, G. Mathias; Damm, Christian; Scholz, Mathias; Lund, Jay; Opperman, Jeff J.; Yarnell, Sarah M. (16 березня 2022). Restoring Rivers and Floodplains for Habitat and Flood Risk Reduction: Experiences in Multi-Benefit Floodplain Management From California and Germany. Frontiers in Environmental Science (English) . Т. 9. doi:10.3389/fenvs.2021.778568. ISSN 2296-665X.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  41. ↑ Yimer, Estifanos Addisu; De Trift, Lien; Lobkowicz, Ida; Villani, Lorenzo; Nossent, Jiri; van Griensven, Ann (14 лютого 2024). The underexposed nature-based solutions: A critical state-of-art review on drought mitigation. Journal of Environmental Management. Т. 352. с. 119903. doi:10.1016/j.jenvman.2023.119903. ISSN 0301-4797.
  42. ↑ Garland, Jasmine; Baker, Kyri; Livneh, Ben (1 вересня 2024). The climate-energy nexus: a critical review of power grid components, extreme weather, and adaptation measures. Environmental Research: Infrastructure and Sustainability. Т. 4, № 3. с. 032002. doi:10.1088/2634-4505/ad79dd. ISSN 2634-4505.
  43. ↑ Eitan, Avri (2024-09). Climate Change Adaptation through Renewable Energy: The Cases of Australia, Canada, and the United Kingdom. Environments (англ.). Т. 11, № 9. с. 199. doi:10.3390/environments11090199. ISSN 2076-3298.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  44. ↑ Ebi, Kristie L.; Vanos, Jennifer; Baldwin, Jane W.; Bell, Jesse E.; Hondula, David M.; Errett, Nicole A.; Hayes, Katie; Reid, Colleen E.; Saha, Shubhayu (1 квітня 2021). Extreme Weather and Climate Change: Population Health and Health System Implications. Annual Review of Public Health (англ.). Т. 42, № 1. с. 293—315. doi:10.1146/annurev-publhealth-012420-105026. ISSN 0163-7525.
  45. ↑ Ferreira, Susana (7 жовтня 2024). Extreme Weather Events and Climate Change: Economic Impacts and Adaptation Policies. Annual Review of Resource Economics (англ.). Т. 16, № 1. с. 207—231. doi:10.1146/annurev-resource-101623-095314. ISSN 1941-1340.
  46. ↑ Coughlan de Perez, Erin; Berse, Kristoffer B.; Depante, Lianne Angelico C.; Easton-Calabria, Evan; Evidente, Elton Pierre R.; Ezike, Theodore; Heinrich, Dorothy; Jack, Christopher; Lagmay, Alfredo Mahar Francisco A. (1 січня 2022). Learning from the past in moving to the future: Invest in communication and response to weather early warnings to reduce death and damage. Climate Risk Management. Т. 38. с. 100461. doi:10.1016/j.crm.2022.100461. ISSN 2212-0963.
  47. ↑ Rosa, Lorenzo (1 червня 2022). Adapting agriculture to climate change via sustainable irrigation: biophysical potentials and feedbacks. Environmental Research Letters. Т. 17, № 6. с. 063008. doi:10.1088/1748-9326/ac7408. ISSN 1748-9326.
  48. ↑ Reyes-Paecke, Sonia; Gironás, Jorge; Melo, Oscar; Vicuña, Sebastián; Herrera, Josefina (1 лютого 2019). Irrigation of green spaces and residential gardens in a Mediterranean metropolis: Gaps and opportunities for climate change adaptation. Landscape and Urban Planning. Т. 182. с. 34—43. doi:10.1016/j.landurbplan.2018.10.006. ISSN 0169-2046.
  49. ↑ Zhao, Mengqi; Boll, Jan (20 жовтня 2022). Adaptation of water resources management under climate change. Frontiers in Water (English) . Т. 4. doi:10.3389/frwa.2022.983228. ISSN 2624-9375.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  50. ↑ Kilinc, Elif Ayyuce; Tanik, Aysegul; Hanedar, Asude; Gorgun, Erdem (4 січня 2023). Climate change adaptation exertions on the use of alternative water resources in Antalya, Türkiye. Frontiers in Environmental Science (English) . Т. 10. doi:10.3389/fenvs.2022.1080092. ISSN 2296-665X.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ Hughes, James; Cowper-Heays, Katherine; Olesson, Erica; Bell, Rob; Stroombergen, Adolf (1 січня 2021). Impacts and implications of climate change on wastewater systems: A New Zealand perspective. Climate Risk Management. Т. 31. с. 100262. doi:10.1016/j.crm.2020.100262. ISSN 2212-0963.
  52. ↑ Сокольська, Тетяна; Поліщук, Світлана; Осипенко, Богдан (31 березня 2024). Адаптація аграрної політики України до проблем природного середовища. Аспекти публічного управління (укр.). Т. 12, № 1. с. 29—36. doi:10.15421/152404. ISSN 2413-8231.
  53. ↑ Maravegias, Napoleon; Doukas, Yannis E.; Petides, Pavlos (2024). Ribeiro Hoffmann, Andrea; Sandrin, Paula; Doukas, Yannis E. (ред.). Climate Change Concerns and the Role of Research and Innovation in the Agricultural Sector: The European Union Context. Climate Change in Regional Perspective: European Union and Latin American Initiatives, Challenges, and Solutions (англ.). Cham: Springer Nature Switzerland. с. 135—151. doi:10.1007/978-3-031-49329-4_9. ISBN 978-3-031-49329-4.
  54. ↑ National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine; Україна; Pikovska, O. V. (2020). Збереження родючості чорноземів звичайних в умовах аридизації клімату. Plant and Soil Science. Т. 11, № 1. с. 62—68. doi:10.31548/agr2020.01.062.
  55. ↑ Balasundram, Siva K.; Shamshiri, Redmond R.; Sridhara, Shankarappa; Rizan, Nastaran (2023-01). The Role of Digital Agriculture in Mitigating Climate Change and Ensuring Food Security: An Overview. Sustainability (англ.). Т. 15, № 6. с. 5325. doi:10.3390/su15065325. ISSN 2071-1050.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  56. ↑ Parra-López, Carlos; Ben Abdallah, Saker; Garcia-Garcia, Guillermo; Hassoun, Abdo; Sánchez-Zamora, Pedro; Trollman, Hana; Jagtap, Sandeep; Carmona-Torres, Carmen (1 листопада 2024). Integrating digital technologies in agriculture for climate change adaptation and mitigation: State of the art and future perspectives. Computers and Electronics in Agriculture. Т. 226. с. 109412. doi:10.1016/j.compag.2024.109412. ISSN 0168-1699.
  57. ↑ а б Zobeidi, Tahereh; Yazdanpanah, Masoud; Komendantova, Nadejda; Löhr, Katharina; Sieber, Stefan (1 червня 2024). Evaluating climate change adaptation options in the agriculture sector: A PROMETHEE-GAIA analysis. Environmental and Sustainability Indicators. Т. 22. с. 100395. doi:10.1016/j.indic.2024.100395. ISSN 2665-9727.
  58. ↑ Sprynchuk, Nataliia; Voronetska, Iryna; Yudova, Olena; Korniychuk, Oleksii; Zadorozhna, Iryna (23 листопада 2023). Priority areas for the development of field fodder production in view of the climate crisis. Ekonomika APK (англ.). Т. 6, № 30. с. 34—44. doi:10.32317/2221-1055.202306034. ISSN 2221-1055.
  59. ↑ Martyniuk, Maksym (20 вересня 2023). Assessment of the impact of climate change on crop production in Ukraine: Adaptation mechanisms for mitigating the consequences. Scientific Horizons (укр.). Т. 26, № 11. с. 145—154. doi:10.48077/scihor11.2023.145. ISSN 2709-8877.
  60. ↑ Askaraliev, Bakytbek; Musabaeva, Kasiet; Koshmatov, Baratali; Omurzakov, Kanat; Dzhakshylykova, Zhyparkul (18 червня 2024). Development of modern irrigation systems for improving efficiency, reducing water consumption and increasing yields. Machinery & Energetics (англ.). Т. 15, № 3. с. 47—59. doi:10.31548/machinery/3.2024.47.
  61. ↑ Feinstein, N. W.; Mach, K. J. (15 березня 2020). Three roles for education in climate change adaptation. Climate Policy (англ.). Т. 20, № 3. с. 317—322. doi:10.1080/14693062.2019.1701975. ISSN 1469-3062.
  62. ↑ Dudar, Tamara V.; Saienko, Tetiana V.; Radomska, Marharyta M.; Lubsky, Mykola S.; Yavniuk, Andrian A.; Rozhko, Vitaliy V.; Hay, Anzhela Ye (2023). Innovation and digitalization in environmental education: the case study of climate change adaptation and analysis of land surface temperature. Journal of Geology, Geography and Geoecology (англ.). Т. 32, № 4. с. 724—733. doi:10.15421/112363. ISSN 2617-2119.
  63. ↑ Sato, Masahisa; Kitamura, Yuto (1 липня 2023). Current status of climate change education and suggestions for its integrative development in Japan. IATSS Research. Т. 47, № 2. с. 263—269. doi:10.1016/j.iatssr.2023.04.002. ISSN 0386-1112.
  64. ↑ Sood, Suruchi; Riley, Amy Henderson; Birkenstock, Lyena (2024). Coren, Emily; Wang, Hua (ред.). Entertainment-Education and Climate Change: Program Examples, Evidence, and Best Practices from around the World. Storytelling to Accelerate Climate Solutions (англ.). Cham: Springer International Publishing. с. 17—46. doi:10.1007/978-3-031-54790-4_2. ISBN 978-3-031-54790-4.
  65. ↑ а б Kalogiannidis, Stavros; Kalfas, Dimitrios; Papaevangelou, Olympia; Chatzitheodoridis, Fotios; Katsetsiadou, Katerina-Navsika; Lekkas, Efthymios (2024-03). Integration of Climate Change Strategies into Policy and Planning for Regional Development: A Case Study of Greece. Land (англ.). Т. 13, № 3. с. 268. doi:10.3390/land13030268. ISSN 2073-445X.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  66. ↑ Wakweya, Rusha Begna (1 грудня 2023). Challenges and prospects of adopting climate-smart agricultural practices and technologies: Implications for food security. Journal of Agriculture and Food Research. Т. 14. с. 100698. doi:10.1016/j.jafr.2023.100698. ISSN 2666-1543.
  67. ↑ Boulanger, Saveria Olga Murielle (2023-01). Urban Adaptation to Climate Change State of the Art: Evaluating the Role of Adaptation Assessment Frameworks through a Systematic and Bibliometric Analysis. Sustainability (англ.). Т. 15, № 13. с. 10134. doi:10.3390/su151310134. ISSN 2071-1050.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  68. ↑ Egerer, Monika; Haase, Dagmar; McPhearson, Timon; Frantzeskaki, Niki; Andersson, Erik; Nagendra, Harini; Ossola, Alessandro (25 березня 2021). Urban change as an untapped opportunity for climate adaptation. npj Urban Sustainability (англ.). Т. 1, № 1. с. 1—9. doi:10.1038/s42949-021-00024-y. ISSN 2661-8001.
  69. ↑ Irfeey, Abdul Munaf Mohamed; Chau, Hing-Wah; Sumaiya, Mohamed Mahusoon Fathima; Wai, Cheuk Yin; Muttil, Nitin; Jamei, Elmira (2023-01). Sustainable Mitigation Strategies for Urban Heat Island Effects in Urban Areas. Sustainability (англ.). Т. 15, № 14. с. 10767. doi:10.3390/su151410767. ISSN 2071-1050.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  70. ↑ Makvandi, Mehdi; Li, Wenjing; Ou, Xiongquan; Chai, Hua; Khodabakhshi, Zeinab; Fu, Jiayan; Yuan, Philip F.; Horimbere, Elyse de la Joie (2023-04). Urban Heat Mitigation towards Climate Change Adaptation: An Eco-Sustainable Design Strategy to Improve Environmental Performance under Rapid Urbanization. Atmosphere (англ.). Т. 14, № 4. с. 638. doi:10.3390/atmos14040638. ISSN 2073-4433.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  71. ↑ Sun, Ji-Le; Tao, Ran; Wang, Jiao; Wang, Yi-Fei; Li, Jia-Yi (1 березня 2024). Do farmers always choose agricultural insurance against climate change risks?. Economic Analysis and Policy. Т. 81. с. 617—628. doi:10.1016/j.eap.2023.12.019. ISSN 0313-5926.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Адаптація_до_глобальної_зміни_клімату