Аерокосмічне підприємство
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2023) |
Аерокосмічне підприємство — це компанія або окрема особа, яка бере участь у різних аспектах проєктування, будівництва, випробувань, продажу та обслуговування літаків, частин літаків, ракет, ракетної зброї або космічних кораблів. Аерокосмічна галузь — це галузь високих технологій.
.jpg)
Авіабудівна промисловість[джерело?] чи Авіаційна промисловість[джерело?] — це галузь, що підтримує авіацію шляхом будівництва літаків і виготовлення деталей для їх обслуговування. Це включає літаки та частини, що використовуються для цивільної та військової авіації. Більшість виробництва здійснюється відповідно до сертифікатів типу та оборонних стандартів, виданих державним органом. Цей термін значною мірою включений у більш широкий термін: «аерокосмічна промисловість».
Ринок
ред.У 2015 році виробництво літаків становило 180,3 мільярда доларів США: 61% авіалайнерів, 14% ділової та загальної авіації, 12% військових літаків, 10% військових гвинтокрилів і 3% цивільних гвинтокрилів; тоді як їх MRO коштував 135,1 мільярда доларів або 315.4 доларів разом[1].
У 2017 році світова аерокосмічна галузь коштувала 838 мільярдів доларів: виробники авіаційної техніки та двигунів становили 28% ( 235 мільярдів доларів), цивільне та військове технічне обслуговування та модернізація – 27% ( 226 мільярдів доларів), виробництво авіаційних систем та компонентів – 26% ( 218 мільярдів доларів), супутники та космос 7% ($ 59 мільярдів), ракети та БПЛА 5% ($ 42 мільярди) та інша діяльність, включаючи авіасимулятори, оборонну електроніку, громадські дослідження, становили 7% ($ 59 мільярдів)[2]. Країни з найбільшою промисловістю очолювали Сполучені Штати з 408,4 млрд доларів (49 %), за ними йшла Франція з 69 млрд доларів (8.2 %), Китай з 61,2 млрд доларів (7.3 %), Велика Британія з 48,8 млрд доларів (5.8 %), Німеччина з $46,2 млрд ( 5.5 %), Росія з $27,1 млрд (3.2 %), Канада з $24 млрд (2.9 %), Японія з $21 млрд (2.5 %), Іспанія з $14 млрд (1.7 %) та Індія з $11 млрд (1.3 %). Топ-10 країн представляють 731 мільярд доларів або 87.2 % усієї галузі[2].
У 2018 році вартість нових комерційних літаків оцінюється в 270,4 мільярда доларів, у той час як бізнес-літаки становитимуть 18 мільярдів доларів, а цивільні вертольоти – 4 мільярди доларів[3].
Примітки
ред.- ↑ Kevin Michaels (28 квітня 2016). MRO Industry Outlook (PDF). ICF International.
- ↑ а б Richard Aboulafia; Kevin Michaels (16 липня 2018). The Global Aerospace Industry Size & Country Rankings (PDF). The Teal Group / AeroDynamic Advisory. [Архівовано 2021-01-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Lee Ann Shay (2 січня 2018). Commercial Spending Will Lead MRO Field In 2018. Aviation Week & Space Technology. Comparing civil, helicopter, business aviation and military MRO forecasts for 2018.
Література
ред.- Hartley, Keith. The Political Economy Of Aerospace Industries: A Key Driver of Growth and International Competitiveness? (Edward Elgar, 2014); 288 pages; the industry in Britain, continental Europe, and the US with a case study of BAE Systems.
- Newhouse, John. The Sporty Game: The High-Risk Competitive Business of Making and Selling Commercial Airliners. New York: Alfred A. Knopf, 1982. ISBN 978-0-394-51447-5.
Посилання
ред.- U.S. Aerospace Industries Association.
- Aerospace, Defense & Government Services – Mergers & Acquisitions (January 1993 - December 2016) (PDF). Grundman Advisory. 6 квітня 2017.
- Jens Flottau (22 лютого 2018). Opinion: Airframers Should Watch Where They Squeeze Suppliers. Aviation Week & Space Technology.
- Aerospace Craft & Structural Components
