Акреція (хімія атмосфери)
Акреція (англ. accretion) — у хімії атмосфери:
1. Процес, при якому частинки аерозолю зростають у розмірах внаслідок зовнішнього приєднання до них різних хімічних речовин.
2. Прилипання частинок, що є в повітрі, до гідратних крапель (сніжинок, крапель дощу, градинок) при коагуляції під час падіння таких крапель; форма агломерації[1].
У метеорології — це процес накопичення замерзлої води у вигляді опадів з часом, коли вона опускається через атмосферу, особливо коли кристал криги або сніжинка потрапляє в переохолоджену крапельку, яка потім замерзає разом, збільшуючи розмір частинки води. Збір цих частинок з часом утворює сніг або град у хмарах і залежно від нижчих температур атмосфери може стати дощем, мокрим снігом або граупелем[2].
Примітки
ред.- ↑ Accretion (definition) [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] Merriam-Webster. Retrieved 14 February 2014.
- ↑ National Snow and Ice Data Center [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]. Retrieved 14 February 2014.
- ↑ NOAA accretion [Архівовано 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.] NOAA. Retrieved 14 February 2014.
- ↑ "Accretion (glossary definition) [Архівовано 28 січня 2010 у Wayback Machine.]. National Snow and Ice Data Center. Retrieved 16 January 2010.
Література
ред.- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |