Вікіпедія

Алдос Гардінг

новозеландська інді-фолк-виконавиця та авторка пісень
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ганна Шаан Топп (Hannah Sian Topp)[2][3] (народилася 10 липня 1990 року[4] в Літтелтоні, Нова Зеландія), відома під творчим псевдонімом Алдос Гардінг (Aldous Harding), — новозеландська інді-фолк співачка та авторка пісень, відома своїми хітами Horizon, The Barrel, Lawn. Працює з британським незалежним лейблом 4AD[5]. Живе у Кардіффі, Уельс, Велика Британія[3].

Алдос Гардінг
Алдос Гардінг, 2015 рік
ПсевдоAldous Harding
Народилася1990[1]
Літтелтон (Нова Зеландія), Крайстчерч Сітіd, Кентербері, Нова Зеландія
Країна Нова Зеландія[1]
Діяльністьавторка-виконавиця, студійна виконавиця, кінорежисерка
Alma materLogan Park High Schoold
Знання мованглійська
Жанрінді-фольк
IMDbID 9388800
Сайтaldousharding.com

Біографія

ред.

Її ранні роки пройшли в Окленді, Данідіні та на фермі у Джералдіні[en]. Її мати - фолк-співачка, ляльковод та лялькова майстриня канадського походження Лоріна Гардінг[3][6]. Тему маріонеток Алдос Гардінг обіграє у своєму музичному відео на пісню The Barrel та у кліпі валійського співака H. Hawkline[en] на пісню Impossible People, де вона знялася у камео.

З 11 років Алдос Гардінг жила разом з матір'ю на фермі у Джералдіні, де мало цікавилася музикою, думаючи про акторську кар'єру[7]. В подальшому Алдос буде використовувати свій акторський талант, створюючі різні образи для кожної пісні під час живих виступів та у музичних відео.

Після закінчення старшої школи у Данідіні Алдос подорожує Європою, Британією та Канадою[6]. У 16 років Алдос Гардінг жила у Квебеку у родичів матері, де працювала на сімейній фермі та у ресторані. У свої підліткові роки вона вживала багато наркотиків та алкоголю, але врешті-решт саме музика стала для неї рятівним засобом здорового самовираження[8].

Після повернення до Джералдіну Алдос Гардінг зустріла новозеландську співачку Аніку Моа[en], яка почувши, як Алдос співає, і захопившись її талантом, запропонувала їй грати разом з нею. Пізніше Алдос кілька років виступала разом з кантрі-колективом The Eastern, набувши впевненості в собі як в артисті[6].

Надалі Алдос Гардінг співала разом зі своїми друзями з Літтелтону Флорою Найт (Flora Knight) та Беном Вуллі (Ben Woolley) у фолк-колективі Lonesome Pine[9].

До 2017 року зустрічалася з новозеландським співаком Марлоном Вільямсом[en], з яким співала у дуеті[10][11].

Живе у Кардіффі разом з валійським співаком та музикантом Гейвом Евенсом (Huw Evans), відомим як H. Hawkline[en][3].

 
Алдос Гардінг під час туру на підтримку альбому Warm Chris

Творчість

ред.

Свій псевдонім Алдос Гардінг обрала на честь письменника Алдоса Гакслі та свого вітчима, чиє прізвище Гардінг згодом стало також і її власним[3].

На її музичний смак великий вплив мали пісні Ніла Янга, Ніка Дрейка, Пола Маккартні, Лізи Лопес, Міт Лоф, Bee Gees та ін.[3][12][13][14][15]. У музичному відео на пісню Fever навіть є пряме посилання на ім'я Ніла Янга.

Однією з особливостей співачки є її голос, тембр та тон якого вона змінює від пісні до пісні. На питання, чому вона не співає своїм "нормальним" голосом, Алдос відповідає, що більше не розуміє, що таке її нормальний голос[16][17].

Дебютний альбом Алдос Гардінг під назвою Aldous Harding вийшов у липні 2014 року. Тур на його підтримку Алдос Гардінг розпочала зі свого рідного міста. Пісні з цього альбому в стилі англійського фолку виконані в архаїчній манері, основною темою альбому є протистояння добра і зла[15][18]. Найвідомішою піснею з цього альбому стала Stop Your Tears[19].

Після цього Алдос Гардінг написала британському продюсеру Джону Перішу з пропозіцією надіслати йому демо своїх пісень. Після першої зустрічі Джон Періш погодився працювати з нею, вплинувши в подальшому на удосконалення творчості Алдос та на зміну стилю її пісень[20].

10 лютого 2017 року британський незалежний лейбл 4AD презентував пісню Алдос Гардінг Horizon[21].

У травні того ж 2017 року виходить другий альбом під назвою Party[en], номінований на премію незалежного європейського альбому року IMPALA[22]. У 2018 році альбом відзначено премією Taite Music Prize[23]. В турі на підтримку нового альбому разом з Алдос грає музикант Джаред Семюел (Jared Samuel)[24]. Знаковими піснями з цього альбому стали Horizon, Blend, Imagining My Man[25].

У вересні 2017 року Алдос Гардінг випускає сингл Elation[26].

У листопаді 2017 року відбувся реліз пісні Марлона Вільямса Nobody Gets What They Want Anymore, в якій звучить вокал Алдос Гардінг[27].

У квітні 2019 року виходить третій альбом Designer[en], який був тепло прийнятий критиками. За пісню The Barrel з цього альбому Алдос Гардінг отримала премію APRA Silver Scroll[28]. Алдос тепер виступає разом з групою з чотирьох музикантів: Гейв Евенс (Huw Evans), відомий як H. Hawkline[en], - бас-гітара, Ґвійон Лювелін (Gwion Llewelyn) - ударні, Малі Лювелін (Mali Llewelyn) - клавішні, та Гаррі Стівенсон (Harry Stevenson) - гітара[12][29]. Найвідомішими хітами стали The Barrel, Designer, Treasure[30].

До альбому не ввійшла презентована під час туру 2019 року пісня Old Peel, окремий реліз якої відбувся лише у 2021 році[31].

Також у 2021 році виходить кавер на пісню Revival амеріканського інді-рок гурту Deerhunter[en][32].

Протягом локдаунів 2020 року, перебуваючи у Джералдіні, Алдос Гардінг починає працювати над новим альбомом, який виходить у березні 2022 року під назвою Warm Chris[en][7]. Альбом відзначився піснями Lawn, Fever[33].

У травні 2023 року у рамках проєкту The Endless Coloured Ways: The Songs of Nick Drake[en] Алдос Гардінг в дуеті з Джоном Перішем записує кавер на пісню Ніка Дрейка Three Hours[34].

 
Алдос Гардінг

Дискографія

ред.

Студійні альбоми

ред.
  • 2014: Aldous Harding
  • 2017: Party
  • 2019: Designer
  • 2022: Warm Chris

Сінгли

ред.
  • 2017: Horizon
  • 2017: Elation
  • 2017: Nobody Gets What They Want Anymore (разом з Марлоном Вільямсом)
  • 2019: The Barrel
  • 2019: Golden Sprinter (бонусний трек для Японії)[35]
  • 2021: Old Peel
  • 2021: Revival (кавер пісні гурту Deerhunter)
  • 2023: Three Hours (разом з Джоном Перішем)

Посилання

ред.

Див. також

ред.

   Портал «Музика»

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Lorde wins Silver Scroll. Otago Daily Times Online News (англ.). 28 вересня 2017. Процитовано 15 листопада 2023.
  3. ↑ а б в г д е Rogers, Jude; @juderogers (17 листопада 2019). The strange world of Aldous Harding: ‘I’ve always been driven by fear’. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 15 листопада 2023.
  4. ↑ Dethu, Rudolf (9 липня 2022). ALDOUS HARDING: BREAKTHROUGH 32. RUDOLF DETHU (амер.). Процитовано 15 листопада 2023.
  5. ↑ The official website for independent record label 4AD. 4AD (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  6. ↑ а б в Pepperell, Martyn (4 травня 2017). Aldous Harding’s Mild Obsession With the Devil Results in Some Truly Sublime Music. Vice (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  7. ↑ а б Aldous Harding - Interviewed by Marc Riley : BBC Radio 6 session 19.04.23 / April 19th 2023 (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  8. ↑ Aldous Harding aged 16 – getting stoned and dropping chocolate bars into urinals. Loud And Quiet (амер.). Процитовано 15 листопада 2023.
  9. ↑ Lonesome Pine Specials at The 13th Floor (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  10. ↑ The ballad of Marlon Williams - Entertainment News. NZ Herald (новозел. англ.). 16 листопада 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
  11. ↑ Marlon Williams on love, loss and becoming a sex symbol. NZ Herald (новозел. англ.). 16 листопада 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
  12. ↑ а б Aldous Harding - Full Performance (Live on KEXP) (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  13. ↑ The World Is Looking for You. Office Magazine (англ.). 23 серпня 2017. Процитовано 15 листопада 2023.
  14. ↑ Aldous Harding - The Song I Wish I Wrote (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  15. ↑ а б Aldous Harding at The 13th Floor (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  16. ↑ Zoladz, Lindsay (25 березня 2022). Aldous Harding’s Gloriously Peculiar World of Songs. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 11 грудня 2023.
  17. ↑ Nast, Condé (8 березня 2022). Will the Real Aldous Harding Please Stand Up?. Pitchfork (амер.). Процитовано 11 грудня 2023.
  18. ↑ Sounds, Doubtful (18 червня 2014). ALBUM REVIEW: Aldous Harding ~ Aldous Harding. POST TO WIRE (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  19. ↑ Mathieson, Craig (6 серпня 2015). Aldous Harding feels the fear and writes a song. The Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  20. ↑ Aldous Harding at The 13th Floor 2017 (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  21. ↑ The official website for independent record label 4AD. 4AD (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  22. ↑ 22 acts in the running for best European independent album | Impala. web.archive.org. 9 березня 2018. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 15 листопада 2023. [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Aldous Harding's acceptance message for the Taite Music Prize 2018 (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  24. ↑ Singing Into the Darkness with Aldous Harding - ANTIGRAVITY Magazine (амер.). 3 жовтня 2019. Процитовано 15 листопада 2023.
  25. ↑ Smith, Simon (22 вересня 2017). Aldous Harding - "Party" Review. Higher Plain Music (брит.). Процитовано 15 листопада 2023.
  26. ↑ Aldous Harding – “Elation”. Stereogum (англ.). 27 вересня 2017. Процитовано 15 листопада 2023.
  27. ↑ Anatomy of a Scroll: Marlon Williams 'Nobody Gets What They Want Anymore'. RNZ (новозел. англ.). 29 вересня 2018. Процитовано 15 листопада 2023.
  28. ↑ Aldous Harding wins the 2019 APRA Silver Scroll Award for her song 'The Barrel' (укр.), процитовано 15 листопада 2023
  29. ↑ Empire, Kitty (18 травня 2019). Aldous Harding review – conundrums you can dance to. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 листопада 2023.
  30. ↑ Nast, Condé. Aldous Harding: Designer. Pitchfork (амер.). Процитовано 15 листопада 2023.
  31. ↑ The official website for independent record label 4AD. 4AD (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  32. ↑ Aldous Harding has covered Deerhunter's 'Revival'. ABC listen (en-AU) . 14 березня 2021. Процитовано 15 листопада 2023.
  33. ↑ Kalia, Ammar (27 березня 2022). Aldous Harding: Warm Chris review – endearingly introspective folk-pop. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 15 листопада 2023.
  34. ↑ Walshe, John. Album Review: The Endless Coloured Ways – The Songs Of Nick Drake. Hotpress. Процитовано 15 листопада 2023.
  35. ↑ Aldous Harding - Designer - Japan CD Bonus Track. CDs Vinyl Japan Store (англ.). Процитовано 16 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Алдос_Гардінг