Александровський Сергій Сергійович

Сергій Сергійович Александровський (1889(1889), село Герюси Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії, тепер місто Ґоріс, Вірменія — розстріляний 17 серпня 1945, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, дипломат, уповноважений Народного комісаріату закордонних справ (НКЗС) СРСР при Раді народних комісарів Української СРР. Член ВУЦВК.

Александровський Сергій Сергійович
Народився	1889  Ґоріс, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер	17 серпня 1945(1945-08-17)
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	дипломат
У шлюбі з	Klara Davidovna Spivakovskajad

Життєпис

Народився в дворянській родині юриста. Дитинство провів у місті Томську. Навчався в Томській чоловічій гімназії, з якої у 1907 році був виключений за участь у революційній діяльності. Член РСДРП з 1906 року.

У 1908 році заарештований, в 1909 році засуджений до півтора року ув'язнення в фортеці, наприкінці 1910 року звільнений. Після нетривалої нелегальної партійної роботи в Новомиколаївську та Курську емігрував до Німеччини, де закінчив торгову академію в Мангеймі.

Брав участь в емігрантських соціал-демократичних організаціях, співпрацював з німецькими лівими соціалістами. Після початку Першої світової війни інтернований. У 1918 році, після Брестського миру, звільнений. Брав активну участь у німецькій революції 1918 року, вів агітацію серед матросів міста Кіля. У січні 1919 року брав участь у повстанні «Союзу Спартака». За участь в обороні редакції газети «Форвертс» на Лінденштрассе, серед інших інтернаціоналістів загону Франческо Мізіано, заарештований та ув'язнений у в'язниці Моабіт. У січні 1920 року звільнений із ув'язнення, призначений секретарем бюро з евакуації російських військовополонених з Німеччини. 18 березня 1920 року важко поранений агентом німецької організації «Консул».

У липні 1920 року призначений секретарем місії РРФСР у справах військовополонених у місті Відні (Австрія). У 1923—1924 роках — співробітник центрального апарату Народного комісаріату закордонних справ (НКЗС) СРСР. У 1924—1925 роках — завідувач відділу країн Центральної Європи Народного комісаріату закордонних справ (НКЗС) СРСР.

З 9 липня 1925 до 3 червня 1927 року — повноважний представник СРСР в Литві.

З 6 липня 1927 до 16 травня 1929 року — повноважний представник СРСР у Фінляндії.

У 1929 — 4 травня 1932 року — уповноважений Народного комісаріату закордонних справ (НКЗС) СРСР при Раді народних комісарів Української СРР.

У 1931—1933 роках — радник Повноважного представництва СРСР у Німеччині.

З 4 червня 1933 до 9 червня 1934 року — дипломатичний представник СРСР у Чехословаччині. З 9 червня 1934 до 16 березня 1939 року — повноважний представник СРСР в Чехословаччині.

У 1939—1941 роках — адвокат у Москві.

У роки німецько-радянської війни воював у народному ополченні Москви. Потрапив до німецького полону, потім утік. До жовтня 1943 року був помічником редактора газети «Пламя» партизанської бригади імені Миколи Щорса.

Заарештований органами НКВС 19 жовтня 1943 року. 4 серпня 1945 року Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджено до розстрілу за звинуваченням у шпигунстві на користь фашистської Німеччини. 17 серпня 1945 року розстріляний.

Посмертно реабілітований у червні 1956 року.

Дружиною Сергій Александровського з серпня 1918 року була оперна примадонна (солістка Віденської опери) Клара Співаковська, яка після розстрілу чоловіка була вислана до міста Єнісейська як «дружина ворога народу».

Джерела

• Александровский Сергей Сергеевич (рос.)
• Александровский Сергей Сергеевич (рос.)