Александру Влахуце
| Александру Влахуце | |
|---|---|
| рум. Alexandru Vlăhuţă | |
 | |
| Народився | 5 (17) вересня 1858[3][2]  Александру-Влахуце, Васлуй, Румунія |
| Помер | 19 листопада 1919[1][2] (61 рік) Бухарест, Румунія[1] |
| Громадянство | Румунія |
| Діяльність | румунський поет і письменник |
| Знання мов | румунська |
| Членство | Румунська академія |
Александру Влахуце (рум. Alexandru Vlăhuţă; нар. 5 вересня 1858, Плешешті — †19 листопада 1919, Бухарест) — румунський поет і прозаїк.
Біографія
ред.Дебютував в бухарестському журналі «Revista Noua». Заснував журнал «Viata» (Життя) і пізніше, спільно з великим поетом Джордже Кошбук, редагував журнал «Semanatorul» (Сівач). Обидва журнали мали велике значення в румунській літературі кінця XIX століття. Отримавши пропозицію міністра народної освіти скласти «художню географію» Румунії, Влахуце об'їздив всю країну і написав книгу «Romînia Pitoreasces» (Мальовнича Румунія), яка містить найяскравіші сторінки румунської прози. У цій книзі Влахуце з успіхом користується архаїзмами і встановлює право літературного громадянства за цілою низкою провінціалізмів.
Особистість письменника знайшла яскраве вираження в його віршах «Poesii» (Поеми) і «Jubire» (Любов), пройнятих песимізмом. Будучи на початку своєї творчості одним з послідовників румунського поета Емінеску, Влахуце в віршах малює тьмяну повсякденність, говорить про свою відразу до життя і скаржиться на сумний вигляд світу.
Однак через деякий час в його ліриці песимізм поступився місцем оптимізму. Влахуце — автор відомої в Румунії сатири «Undevsnesiut visatoiri» (Де наші мрійники). Його вплив на румунську молодь довоєнного часу величезний. За час війни 1914-1918 Влахуце відійшов від літературної діяльності і до самої смерті нічого більше не писав.
Бібліографія
ред.- Проза:
- Nuvele, Bucuresti, 1886.
- Dan, Bucuresti, 1894.
- Clipe de liniste, Bucuresti, 1899.
- Lu viltoare, 2-е изд., Bucuresti, 1901.
- Romînia Pitoreasces, Trecutul nostru, s. a.
- Вірші:
Джерела
ред.- Casa memorială Alexandru Vlahuță
- Alexandru Vlahuță — 150 de ani de la naștere, 5 septembrie 2008, Costin Tuchilă, Amos News
- Biografie audio-video Alexandru Vlahuta [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Valori ale culturii naționale: 90 ani de la moartea lui Alexandru Vlahuță [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.], 19 noiembrie 2009, Amos News
- Alexandru Vlahuță, prietenul fidel al lui Eminescu, 10 februarie 2009, Adrian Agachi, Ziarul Lumina
Примітки
ред.- ↑ а б в Влахуцэ Александру // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #13195315X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.