Алекс Колвілл
Девід Александр Колвілл (англ. David Alexander Colville[9], відомий як Алекс Колвілл, англ. Alex Colville[10]; 24 серпня 1920, Торонто — 16 липня 2013, Вулфвілл, Нова Шотландія) — канадський живописець, графік, дизайнер і педагог. Почавши кар'єру як фронтовий художник, згодом зосередився на зображенні навколишнього повсякденного життя з елементами магічного реалізму. Були виставки в Національній галереї Канади, Художній галереї Онтаріо, Монреальському музеї образотворчих мистецтв, представляв Канаду на Венеціанській бієнале (1966), автор дизайну ювілейних монет до 100-річчя Канади та Медалі генерал-губернатора. Канцлер Університету Акадія. Компаньйон ордена Канади (1982), лауреат Премії генерал-губернатора в галузі образотворчих мистецтв (2003).
Алекс Колвілл | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Alex Colville | ||||
Народження | 24 серпня 1920[1][2][3] Торонто, Канада[4] | |||
Смерть | 16 липня 2013[5][6][…] (92 роки) | |||
Вулфвілл, Нова Шотландія, Канада | ||||
Країна | Канада[7] | |||
Навчання | Mount Allison Universityd (1963) | |||
Діяльність | художник, художник-гравер, рисувальник | |||
Працівник | Mount Allison Universityd | |||
Твори | Infantry, near Nijmegen, Hollandd | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Канади, Канадський військовий музей, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Музей Бойманса - ван Бенінгена, Dalhousie Art Galleryd[8], Художня галерея Нової Шотландії, Art Gallery of Hamiltond, Художня галерея Онтаріо і Beaverbrook Collection of War Artd | |||
Нагороди | ||||
Сайт | alexcolville.ca | |||
| ||||
Алекс Колвілл у Вікісховищі | ||||
У 21-му сторіччі творчість Колвілла була перевідкрита (англ. rediscovered) під несподіваним поглядом, порівнюючи її зі стилізованою низькополігональною графікою[en][11].
Біографія
ред.Народився у 1920 році в Торонто. У 1929 році переїхав з батьками до Амхерста (Нова Шотландія). У 1938-1942 році навчався в Університеті Маунт-Еллісон (Нью-Брансуєк)[12]. В університеті познайомився з Родою Райт, на якій одружився в 1942[13]. Після закінчення навчання був призваний на військову службу та направлений до Європи як офіційний фронтовий художник. У 1945 році повернувся до Канади і працював у Оттаві над картинами на основі своїх фронтових замальовок та акварелів до звільнення з армії у 1946 році. Після цього аж до 1963 року викладав образотворче мистецтво в університеті (альма-матер), поєднуючи цю роботу із художньою роботою, на якій повністю зосередився після 1963 року. З 1973 проживав у невеликому університетському місті Вулфвіллі (Нова Шотландія)[14].
У 1950 році (полотно «Оголена і манекен») змінилася основна тема робіт Колвілла: замість військової тематики з цього часу його картини були присвячені повсякденному життю, що оточує художника, і включали портрети членів сім'ї, домашніх улюбленців, пейзажів навколо будинку тощо. При цьому Колвілл не обмежувався точною передачею дійсності, але надавав своїм полотнам емоційне забарвлення — часом радісне, часом тривожне. Об'єкти на його картинах характеризують містичним, загадковим флером[ru][15], і критики зараховували Колвілла до представників магічного реалізму[13]. Художній стиль Колвілла відрізняла довга і ретельна підготовча робота з безліччю підготовчих етюдів та геометричних схем, що передували початку роботи над самим полотном[16]. Такий підхід обмежував кількість створюваних робіт: одночасно Колвілл працював лише над одним полотном і рідко створював більше трьох-чотирьох картин чи шовкографій на рік. Розвиток художника включав неодноразову зміну технік та образотворчих засобів: масляні фарби, темпера, суміш олійних фарб із синтетичною смолою, а після 1963 року — емульсійні акрилові полімери[14].
Перші виставки робіт Колвілла пройшли в 1952—1955 роках у нью-йоркській Художній галереї Х'юїта, пізніше він також мав виставки в Європі. Протягом 1950-х років сім його картин придбала Національна галерея Канади. У 1966 році він представляв Канаду на Венеціанській бієнале. У 1984 році перша ретроспектива творчості Колвілла пройшла в Художній галереї Онтаріо і в 1984-1985 роках відвідала Німеччину та Японію, в останній ставши першою виставкою сучасного канадського художника. Роботи, створені після 1984 року, були включені у 1994 році у велику персональну виставку в Монреальському музеї образотворчих мистецтв, а у 2000 році, до 80-річчя художника, велика ретроспективна виставка пройшла у Національній галереї Канади. Організована в 2003 році Художньою галереєю Нової Шотландії виставка робіт Колвілла, створених за попереднє десятиріччя, відвідала різні міста Канади[14].
Крім живопису та шовкографії, Колвілл займався дизайном. За його проектами, зокрема, карбувалась серія ювілейних монет, випущених у 1967 році до 100-річчя Канади, а у 1978 році він став автором дизайну Медалі генерал-губернатора. У 1967 році викладав як запрошений професор у Каліфорнійському університеті в Санта-Крузі, пізніше протягом десяти років обіймав посаду канцлера Університету Акадія.
У 1968 став офіцером ордена Канади, в 1982 підвищений до компаньйона ордена Канади — найвищий ступінь цієї нагороди[17]. У 1974 році удостоєний премії Молсона від Ради Канади з мистецтва[13], а в 2003 році — Премії генерал-губернатора в галузі образотворчих мистецтв . Цього ж року він став кавалером ордена Нової Шотландії. Художнику було присвоєно почесні вчені звання деяких вузів Канади, в тому числі Університету Акадія в 1975[13].
У шлюбі з Родою Райт у Колвілла було четверо дітей — троє синів (другий з яких, Джон, помер у 2012 році) та донька. Колвілл помер у віці 92 років влітку 2013 року, менш ніж на рік переживши дружину[13].
Примітки
ред.- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ Alex Colville, Leading Canadian Artist, Dies at 92
- ↑ RKDartists
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ http://artgallery.dal.ca/collection/colville-david-alexander-after-swimming-1955
- ↑ Marilyn Burnett. Alexander Colville. thecanadianencyclopedia.ca (англ.). Канадська енциклопедія. Процитовано 15 липня 2024.
- ↑ Алекс Колвілл в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- ↑ Ethan 🌝 (21 жовтня 2024). Alex Colville & Nostalgia Begotten (I) - ARTIFICIALIFE. Brown Noise. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ Marilyn Burnett. Alexander Colville. thecanadianencyclopedia.ca (англ.). Канадська енциклопедія. Процитовано 15 липня 2024.
- ↑ а б в г д Ray Cronin. Alex Colville: Biography. Art Canada Institute (англ.). Процитовано 15 липня 2024.
- ↑ а б в Marilyn Burnett. Alexander Colville. thecanadianencyclopedia.ca (англ.). Канадська енциклопедія. Процитовано 15 липня 2024.
- ↑ Алекс Колвілл в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- ↑ Алекс Колвілл в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- ↑ The Honourable Alexander Colville: Order of Canada. The Governor General of Canada (англ.). Процитовано 15 липня 2024.
Посилання
ред.- Офіційний сайт Алекса Колвілла
- Ray Cronin. Alex Colville: Biography. Art Canada Institute (англ.). Процитовано 15 липня 2024.