Альбер Ферт
Альбер Ферт (фр. Albert Fert; нар. 7 березня 1938, Каркассонн, Франція) — французький вчений-фізик. Найвідомішим його відкриттям є ефект гігантського магнітоопору, за що він був удостоєний Нобелівської премії у 2007 році[11].
 Альбер Ферт | |
|---|---|
фр. Albert Fert  | |
 | |
| Народився | 7 березня 1938[1][2]  (86 років)Каркассонн[1] |
| Місце проживання | Париж |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | фізик, викладач університету, дослідник |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Університет Париж XI, |
| Аспіранти, докторанти | Julie Grollierd Nadine de Courtenayd[3] Frédéric Petroffd[4] Vincent Crosd[5] Martin Bowend[6] Anne Bernand-Manteld[7] Olivier Boulled[8] Agnès Barthélémyd[9] |
| Членство | Французька академія наук French Academy of Technologiesd Європейська академія[10] Académie des arts et sciences de Carcassonned |
| Відомий завдяки: | ефект гігантського магнітоопору |
| Батько | Шарль Ферd |
| Нагороди |    золота медаль Національного центру наукових досліджень (2003)  honorary doctor of the Autonomous University of Barcelonad (2009) почесний доктор Католицького університету Лувенаd (8 жовтня 2008) почесний доктор Університету імені Бар-Іланаd (23 травня 2012) Премія Джеймса Макгруді за дослідження в галузі нових матеріалів (1994) |
 Альбер Ферт у Вікісховищі | |
Біографія
ред.У 1962 році закінчив Фер Вищу нормальну школу в Парижі, а в 1963 році він отримав ступінь магістра в Сорбонні. У 1970 році став доктором філософії (PhD) в університеті Париж-Південь, в якому він і працював науковим співробітником. У 1988 році Фер виявив у шарі заліза і хрому ефект гігантського магнітоопору (ЕГМс).
Визнання
ред.- 1994: член Французького фізичного товариства[fr]
- 1994: Премія Джеймса Макгруді за дослідження у галузі нових матеріалів
- 1994: Гран-прі з фізики Жана Рікара Французького фізичного товариства
- 1994: International Union of Pure and Applied Physics Magnetism Award
- 1997: Премія «Єврофізика»
- 2003: Золота медаль Національного центру наукових досліджень
- 2003: почесний доктор наук Університетський коледж Дубліна
- 2004: член Французької академії наук
- 2006: почесний доктор наук Технічного університету Кайзерслаутерна[en][12]
- 2006: Премія Вольфа з фізики
- 2006: почесний доктор наук Рейнсько-Вестфальського технічного університету Аахена
- 2007: Нобелівська премія з фізики
- 2007: Премія Японії
- 2008: Велика золота медаль SEP[fr]
- 2009: член Європейської Академії
- 2012: Орден Почесного легіону
- 2013: почесний доктор наук Монреальського університету
- 2014: Нагорода Гей-Люссака-Гумбольдта[en]
Примітки
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #133485412 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ https://www.theses.fr/1985PA112095
- ↑ https://www.theses.fr/1992PA112487
- ↑ https://www.theses.fr/1996PA077190
- ↑ https://www.theses.fr/2003PA112162
- ↑ https://www.theses.fr/2008PA066015
- ↑ https://www.theses.fr/2007PA066573
- ↑ https://www.theses.fr/1991PA112032
- ↑ www.ae-info.org
- ↑ /2007/Лауреати Нобелівської премії з фізики за 2007 р. [Архівовано 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Ehrendoktoren der TU Kaiserslautern. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 11 квітня 2018. [Архівовано 2013-06-05 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Походження, розвиток і перспективи спінтроніки - Нобелівська лекція Фера [Архівовано 29 березня 2010 у Wayback Machine.]