Альфред Вільгельм Моріц Маєр, з квітня 1903 року — Маєр-Вальдек (нім. Alfred Wilhelm Moritz Meyer-Waldeck; 27 листопада 1864, Санкт-Петербург, Російська імперія — 25 серпня 1928, Бад-Кіссінген, Веймарська республіка) — німецький офіцер, віцеадмірал кайзерліхмаріне.

Альфред Маєр-Вальдек
нім. Alfred Wilhelm Moritz Meyer-Waldeck[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 листопада 1864(1864-11-27)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 серпня 1928(1928-08-25)[1] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бад-Кіссінген, Нижня Франконія, Баварія, Німецький Райх[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія[1]
 Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна і Облога Ціндао Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAutomobil-Club Tsingtaud[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняадмірал і віце-адмірал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоClemens Friedrich Meyerd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиDorothea Meyerd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLisbeth Hausmannd[1], Gabriele Schlüterd[1], Käthe Dehiod[1] і Kunz Meyer-Waldeckd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Червоного орла 3-го ступеня Орден Червоного орла 4-го ступеня
Столітня медаль
Столітня медаль
Китайська медаль
Китайська медаль
Орден Генріха Лева
Орден Генріха Лева
Орден Подвійного дракона
Орден Подвійного дракона
Орден «Золотий колосок»
Орден «Золотий колосок»
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

Біографія

ред.

21 квітня 1884 року вступив у кайзерліхмаріне. Пройшов навчання на SMS Niobe і SMS Moltke. З 7 жовтня 1887 року служив на броненосці SMS König Wilhelm, з 6 квітня 1891 року — на SMS Kaiser, з 7 квітня по 30 вересня 1891 року — на бригу SMS Musquito, з 1 квітня 1892 року по 12 січня 1893 року — на SMS Gneisenau, потім — перший офіцер на SMS Wacht. З 3 серпня по 21 вересня 1897 року — командир торпедного катера. З 22 вересня 1897 року по 31 травня 1898 року навчався у Військово-морській академії в Кілі. З 1 травня 1899 року — перший офіцер на легкому крейсері SMS Geier, потім — на SMS Hyäne і на SMS Hagen, після чого до 28 січня 1905 року служив у Військово-морському штабі.

З 19 серпня 1911 по 7 листопада 1914 року — губернатор німецької колонії Цзяочжоу. Коли 23 серпня 1914 року Японська імперія оголосила Німеччині війну, Маєр-Вальдек відправив імператору Вільгельму II телеграму: «Залишаюся на посаді до останнього!». Після капітуляції Циндао разом з іншими німецькими і австро-угорськими військовополоненими був поміщений в концтабір Бандо в районі міста Наруто в Японії, де перебував до 1920 року. Після повернення в Німеччину вийшов у відставку.

Сім'я

ред.

11 жовтня 1898 року одружився з Йоганною Маргаритою Ней (1880—1964) в Шарлоттенбурзі. В пари народились син і 2 дочки.

Оцінка сучасників

ред.

В своїх мемуарах Альфред фон Тірпіц відзначав: «Циндао здався, лише коли остання граната вилетіла з гармати. Коли 30 000 ворогів почали генеральний штурм, який не міг уже бути відбитий артилерією, постало питання про те, чи повинні ми допустити побиття залишків німців на вулицях неукріпленого міста. Губернатор прийняв правильне рішення і капітулював.»

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 2: H-O. Biblio Verlag, Osnabrück 1989, ISBN 3-7648-2481-6. S. 484—485.
  • Marinekabinett (Hrsg.): Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 110.
  • Тирпиц А. фон. Воспоминания. — М., 1957.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л м н п Geni.com — 2006.
  2. https://www.d-c-automobilclub.de/historie/der-automobil-club-tsingtau-1912-1914