Амазилія-берил тобазька
| Амазилія-берил тобазька | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тобазька амазилія-берил (підвид S. t. erythronotos, острів Тринідад)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Saucerottia tobaci (Gmelin, 1788)[2][3] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus tobaci Amazilia tobaci | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Амази́лія-берил тобазька[4] (Saucerottia tobaci) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає у Венесуелі та на Тринідаді і Тобаго.
Опис
ред..jpg)
_To.jpg)
Довжина птаха становить 8,6—10 см, самці важать 4,7 г, самиці 3,5—4,2 г. Верхня частина тіла бронзово-зелена, нижня частина тіла темно-золотисто-зелена, блискуча. Надхвістя червонувато-фіолетове, гузка рудувато-коричнева. Хвіст роздвоєний, стернові пера фіолетово-чорні. Дзьоб прямий, завдовжки 18 мм, чорний, знизу рожевуватий з темним кінчиком.
Підвиди
ред.Виділяють сім підвидів:[5]
- S. t. monticola Todd, 1913 — північно-західна Венесуела;
- S. t. feliciae (Lesson, R, 1840) — посушливе північне узбережжя Венесуели;
- S. t. caudata (Zimmer, JT & Phelps, 1949) — північно-східна Венесуела;
- S. t. aliciae (Richmond, 1895) — острів Маргарита;
- S. t. erythronotos (Lesson, R, 1829) — острів Тринідад;
- S. t. tobaci (Gmelin, JF, 1788) — острів Тобаго;
- S. t. caurensis Berlepsch & Hartert, E, 1902 — схід і південний схід Венесуели (басейн Ориноко і тепуї Гвіанського нагір'я).
Поширення і екологія
ред.Тобазькі амазилії-берили живуть у вологих і сухих тропічних лісах, в рідколіссях чагарникових заростях, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітів, а також комахами, яких ловлять у польоті. Вони дуже територіальні й агресивні птахи, домінують над іншими колібрі в місцях збору нектару і нападають на птахів, що залітають на їхню кормову територію. Розмножуються протягом усього року, за винятком вересня й жовтня, переважно з січня по березень. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві або в чагарниках, на висоті від 1 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 16—19 днів, пташенята покидають їх через 19—23 дні після вилуплення. За сезон може вилупитися 2—3 виводки.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Saucerottia tobaci: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 серпня 2022
- ↑ Latham, John (1782). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 2. London: Printed for Benj. White. с. 781, No. 48.
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 498—499.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 серпня 2022.
Джерела
ред.- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |