Анаїс Ромон
французька художниця з костюмів
Анаї́с Ромо́н (фр. Anaïs Romand) — французька художниця кіно, костюмер.
| Анаїс Ромон | |
|---|---|
| фр. Anaïs Romand | |
 | |
| Дата народження | невідомо |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | художник з костюмів |
| Роки активності | 1994 — наш час |
| IMDb | ID 0738787 |
| Нагороди та премії | |
| Сезар (2015, 2017) | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Анаїс Ромон |
Біографія
ред.Кар'єру в кінематографі Анаїс Ромон починала в середині 1990-х років. Як художник із костюмів працювала над фільмами таких режисерів, як Гійом Ніклу, Бертран Бонелло, Леос Каракс, Бенуа Жако та ін.
Анаїс Ромон чотири рази номінувалася на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» за найкращий дизайн костюмів, отримавши нагороди у 2012 за «Будинок терпимості», 2015-му за фільм «Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є» та у 2017 році за «Танцівницю»[1].
Фільмографія
ред.- Художник із костюмів
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Примітки | |
|---|---|---|---|---|
| 1994 | На дні серця | Du fond du coeur | постановник, із костюмів | |
| 1999 | Діти століття | Les enfants du siècle | ||
| 2000 | Сентиментальні долі | Les destinées sentimentales | ||
| 2002 | Демон-коханець | Demonlover | ||
| 2003 | Бутик | France Boutique | ||
| 2004 | т/ф | Принцеса Марія Бонапарт | Princesse Marie | постановщик |
| Очищення | Clean | із костюмів | ||
| 2005 | Зайна, завойовник Атлаських гір | Zaïna, cavalière de l'Atlas | ||
| 2007 | Вихід на посадку | Boarding Gate | ||
| Таємна коханка | Une vieille maîtresse | |||
| Ключ | La clef | |||
| 2008 | Сімейний бізнес | Affaire de famille | ||
| Проста душа | Un coeur simple | |||
| 2010 | т/ф | Сумнівна невинність | Un soupçon d'innocence | |
| 2010 | Вихідний | Holiday | ||
| 2011 | Будинок терпимості | L'Apollonide (Souvenirs de la maison close) | ||
| Дозвольте моїм людям йти | Let My People Go! | |||
| 2012 | т/ф | Справа Горджі | L'affaire Gordji, histoire d'une cohabitation | |
| 2012 | Корпорація «Святі мотори» | Holy Motors | ||
| 2013 | Черниця | La religieuse | ||
| Мої заняття боротьбою | Mes séances de lutte | постановник | ||
| 2014 | Викрадення Мішеля Вельбека | L'enlèvement de Michel Houellebecq | ||
| Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | Saint Laurent | |||
| Люди і птахи | Bird People | |||
| Літні ночі | Les nuits d'été | |||
| 2015 | Щоденник покоївки | Journal d'une femme de chambre | ||
| 2016 | Кінець | The End | ||
| Танцівниця | La danseuse | |||
| 2017 | Берегині | Les gardiennes | ||
| Біль | La Douleur | |||
| 2018 | Один король — одна Франція | Un peuple et son roi |
Нагороди
ред.| Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 2012 | Найкращий дизайн костюмів | Будинок терпимості | Перемога | |
| 2015 | Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | Перемога | ||
| 2016 | Щоденник покоївки | Номінація | ||
| 2017 | Танцівниця | Перемога | ||
| 2018 | Берегині | Номінація | ||
| 2019 | Один король — одна Франція | Номінація | ||
| Біль | Номінація | |||
| Премія «Супутник» | ||||
| 1900 | Найкращий дизайн костюмів | Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | Номінація | |
Примітки
ред.- ↑ César 2017 : Isabelle Huppert, Gaspard Ulliel... le palmarès de la 42e cérémonie. RTL.fr (фр) . 25.02.2017. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 25.02.2017.
- ↑ Нагороди та номінації Анаїс Ромон на сайті IMDb (англ.)
Посилання
ред.- Анаїс Ромон на сайті IMDb (англ.)
- Анаїс Ромон на сайті AlloCiné (фр.)
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |