Андійська мова
мова
Анді́йська мо́ва[2] (самоназва — къІбаннаб мицци) — мова андійців, належить до нахсько-дагестанських.
Андійська мова | |
---|---|
къІаваннаб мицци | |
Поширена в | Дагестан |
Регіон | Ботліхський район |
Носії | 24000 |
Писемність | кирилиця[1] |
Класифікація | Нахсько-дагестанські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
ISO 639-2 | cau |
ISO 639-3 | ani |
Андійською мовою спілкуються в Дагестані, зокрема, Ботліхському районі в селах: Анді, Гунхо, Гагатль, Чанхо, Зіло, Муніб, Кванхідатль.
Вирізняють 7 діалектів. Мова є безписемною.
Наголос в андійській мові є слабким і завжди падає на закритий склад (ихво́б — «млин», ги́нцІу — «двері»), а при двох закритих — на останній (гуну́л — «котел», лъенси́б — «брова»).
Примітки
ред.- ↑ Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
- ↑ Кійко, Ю. Є.; Агапій, А. П.; Мельник, Ю. Й. (2021). Вступ до мовознавства: практикум (PDF). Чернівці: ЧНУ ім. Юрія Федьковича: Рута. с. 142. ISBN 978-966-423-628-4.
Джерела і література
ред.- Церцвадзе Ил. Андийский язык., Тб., 1965 (груз.)
- Алексеев М. Е. Андийский язык [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.] // Языки мира. Кавказские языки. М., 1999 (рос.)
- Етимологія 1539 андійських слів в БД «StarLing database server» Сергія Старостіна [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]