Анрі-Жозеф Фене
Анрі-Жозеф Фене (фр. Henri Joseph Fenet; 11 червня 1919, Сейзер'я — 14 вересня 2002, Париж) — французький колабораціоніст, гауптштурмфюрер військ СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Анрі-Жозеф Фене | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| фр. Henri Fenet | ||||||
| Народився | 11 липня 1919 або 11 червня 1919 Сейзер'я | |||||
| Помер | 14 вересня 2002 (83 роки) Париж | |||||
| Країна | .svg){kind=small} Франція | |||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||
| Alma mater | Особлива військова школа Сен-Сір, ліцей Генріха IV і Паризький університет | |||||
| Знання мов | французька | |||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||
| Членство | Міліція Віші | |||||
| Військове звання | гауптштурмфюрер | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
ред.Вивчав літературу у Сорбонні. Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року призваний в армію. Брав участь в боях з німецькими військами в травні-червні 1940 року, був двічі поранений. Потім знаходився у таборі для інтернованих, звільнений 29 листопада 1942 року. В грудні 1942 року вступив у «Французьку міліцію», підконтрольну режиму Віші. В грудні 1943 року завербувався у війська СС. В січні-березні 1944 року проходив підготовку в юнкерському училищі СС у Бад-Тельці. З березня 1944 року — командир 3-ї роти 8-ї штурмової бригади СС «Франція». Брав участь у боях в Карпатах і на Віслі, був поранений. З вересня 1944 року — командир 1-го батальйону 57-го добровольчого полку СС. З 25 квітня до 2 травня 1945 року — командир 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань». 2 травня 1945 року під час битви за Берлін був важко поранений. Після закінчення війни взятий у полон радянськими військами і, як громадянин Франції, репатрійований на батьківщину. Військовим трибуналом був засуджений до 20 років тюремного ув'язнення, але був звільнений в 1949 році.
Звання
ред.- Лейтенант французької армії (1940)
- Оберштурмфюрер військ СС (20 березня 1944)
- Гауптштурмфюрер військ СС (18 березня 1945)
Нагороди
ред.- Воєнний хрест 1939—1945 із срібною зіркою (1940)
- Залізний хрест 2-го класу (22 серпня 1944) — за заслуги в боях у Галичині.
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (24 серпня 1944) — за поранення, отримане в Галичині.
- Залізний хрест 1-го класу (18 березня 1945) — за прорив радянського оточення в Померанії; одночасно підвищений до гауптштурмфюрера.
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 квітня 1945) — у Федеральному архіві відсутні документи, які підтверджують нагородження.
Джерела
ред.- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Marcelot P. Ritterkreuzträger der Waffen SS und Polizei, éditions de l'homme libre, 2006, ISBN 2-912104-43-2
- Schneider J.W. Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977