Вікіпедія

Антоній Райхенберґ

польський священник, єзуїт, художник

Антоній Райхенберґ (пол. Antoni Reichenberg; 7 червня 1825, м. Горлиці, Австрійська імперія — 23 січня 1903, м. Тернопіль) — польський священник, єзуїт, художник. Опікувався сиротами та бідними в Тернополі[1].

Антоній Райхенберґ
пол. Antoni Reichenberg
Народився7 червня 1825(1825-06-07)
Горлиці, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер23 січня 1903(1903-01-23) (77 років)
Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
ПохованняМикулинецький цвинтар
ГромадянствоАвстрійська імперія Австрійська імперія → Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльністьхудожник, католицький священник
Alma materМюнхенська академія мистецтв
Могила о. Антонія Райхенберґа на Микулинецькому цвинтарі

Життєпис

ред.

Антоній Райхенберґ народився 7 червня 1825 року в місті Горлицях Малопольського воєводства в сім'ї Пйотра і Францішки[2]. 1848 року брав участь в угорській революції[3].

Студіював живопис у Будапешті та Мюнхенській академії мистецтв, яку закінчив 1862 року. Під час навчання товаришував із Яном Матейком[3][4][5].

Богослов'я вивчав у Мюнхені та Перемишлі, де 13 вересня 1868 року був висвячений на священника. 7 грудня 1869 року вступив на новіціят до єзуїтів у Старій Весі[3]. 1871 року вступив до Товариства Ісуса[4].

Від 1875 — у Тернополі. У 1875—1887 роках був професором рисунків єзуїтського конвікту; 1884—1885 — префект студентської лікарні, 1886 — навчав німецької мови. Заснував у місті два притулки для бідних, де працював після літургії[4][6].

Помер 23 січня 1903 року в Тернополі[4].

Похований 27 січня 1903 року на Микулинецькому цвинтарі[4][7], де на надмогильному пам'ятнику є напис: «Опікунові убогих — Антонію Райхенбергові Т. І. вдячні тернополяни»[4]. Могила о. Антонія Райхенберґа оголошена щойновиявленою пам'яткою культурної спадщини[8].

Доробок

ред.

Був талановитим художником[4]. Серед робіт — образ «Богородиця Скорботна» (зберігається в Старій Весі)[3] та портрет Альфреда Потоцького (до 1918 року він висів у залі Галицького сейму)[9].

Цікаві факти

ред.

Щодня о 7-й годині вечора о. Райхенберґ молився біля фігури святої Теклі на вул. Панській в Тернополі[1][10].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Окаринський, В. Святі тернопільської землі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 566. — ISBN 978-966-528-318-8.
  2. ↑ Brząkalski J. O. Antoni Reichenberg T. J. ... — S. 9.
  3. ↑ а б в г Reichenberg Antoni / Ludwik Grzebień SJ. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995. — Warszawa : Wydawnictwo WAM, 2004. — 565 с. — ISBN 83-7097-293-4.
  4. ↑ а б в г д е ж Мороз, В. Забутий отець Райхенберг // RIA плюс. — 2013. — № 12 (20 березня). — С. 19.
  5. ↑ Brząkalski J. O. Antoni Reichenberg T. J. ... — S. 33.
  6. ↑ Brząkalski J. O. Antoni Reichenberg T. J. ... — S. 68.
  7. ↑ Іванка Гошій (18 жовтня 2019). Микулинецький цвинтар: живі історії за надгробками. Нова Тернопільська газета.
  8. ↑ Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
  9. ↑ Brząkalski J. O. Antoni Reichenberg T. J. ... — S. 69.
  10. ↑ Тетяна Потапенко (16 вересня 2016). Тут стояла тернопільська фігура святої Теклі (фотофакт). Терен.

Джерела

ред.
  • Brząkalski J. O. Antoni Reichenberg T. J. Kraków : Nakładem Apostolstwa Modlitwy. — 1904. — 246 s.
  • Paszenda J. Reichenberg Antoni // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy / pod red. Urszuli Markowskiej i Katarzyny Mikockiej-Rachubowej. — Warszawa: Instytut Sztuki PAN, 2007. — T. VIII: Pó-Ri, s. 290. — ISBN 978-83-89101-69-3.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Антоній_Райхенберґ&oldid=40926009