Арагоніт
Арагоні́т, араґоніт — поширений мінерал екзогенних утворень і низькотемпературних гідротермальних жил. Клас карбонатів.
| Арагоніт | |
|---|---|
  | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Arg[2] |
| Хімічна формула | CaCO₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 5.AB.15[3] |
| Ідентифікація | |
| Колір | безбарвнийd, жовтий, синій і рожевий |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Твердість | 3,75 ± 0 |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2,93 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Моліна-де-Арагон[5], Арагон |
| Типова місцевість | Мексика[5] |
 Арагоніт у Вікісховищі | |
Стара українська назва натічного арагоніту — жерелинець.
Загальний опис
ред.Склад: Ca [CO3].
Містить (%): CaO — 56,03; CO2 — 43,97.
Домішки: Ba, Sr, Pb, Mg, Fe, Zn. Сингонія ромбічна. Густина 2,9—3,0. Твердість 3,5—4,0. Колір білий, жовтувато-білий. Блиск скляний. Кристали голчасті, агрегати гілчасті, розгалужені, натічні (залізні квіти).
За хімічним складом відповідний кальциту, але кристали арагоніту мають призматичний і голчастий вигляд, у них відсутня спайність. Колір білий, жовтуватий, іноді сірий, зеленуватий, блиск скляний. Арагоніт зустрічається у вигляді кірочок, радіальних і переплетених («залізна квітка») зростків, натічних і оолітових форм («гороховий камінь»), входить до складу перламутру мушлі в більшості молюсків.
Різновиди
ред.
- конхіт — основна складова частина (поряд з хітином) перлини і перламутрового шару мушлі молюсків;
- гороховий камінь — зцементовані ооліти А. В Україні є на Донбасі, в Криму, на Закарпатті та в межах Українського щита.
- арагоніт баріїстий (відміна арагоніту, яка містить незначну кількість ВаО);
- арагоніт звичайний (найпоширеніший арагоніт вапнякових пластів у вигляді радіальноволокнистих та голчастих агрегатів);
- арагоніт свинцевистий (відміна арагоніту, яка містить до 15 % PbO);
- арагоніт стронціїстий (відміна арагоніту, яка містить до 6 % SrO);
- арагоніт цинковистий (відміна арагоніту, яка містить до 10 % ZnO).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б Вернер А. Г. Geschichte, Karakteristik, und kurze chemische Untersuchung des Apatits. IV. Kurze Nachricht von den sogenannten arragonischen Apatiten // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1788. — Т. 1. — С. 76–96.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Арагоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Арагоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
ред.