Армавіро-Майкопська операція

Армавіро-Майкопська операція (рос. Армавиро-Майкопская операция) — оборонна операція радянських військ Північно-Кавказького фронту на Північному Кавказі, частина битви за Кавказ 1942-43.

Армавіро-Майкопська операція
Битва за Кавказ Німецько-радянська війна
Німецькі війська наближаються до нафтових сховищ Майкопу, що палають. 1942 Німецькі війська наближаються до нафтових сховищ Майкопу, що палають. 1942
Дата: 6 — 17 серпня 1942 Місце: Кубань, Адигея Результат: перемога німецьких військ Територіальні зміни: військами вермахту захоплені Армавір, Майкоп
Сторони
СРСР	Третій Рейх
Командувачі
Будьонний Семен Михайлович	Вільгельм фон Ліст Ріхард Руофф

Зовнішні зображення
	Мапа боїв Армавіро-Майкопської операції

Історія

Передумови

Командування німецької групи армій «A», не зумівши оточити радянські війська між Доном і Кубанню і встановивши їх відхід за Кубань, вирішило змінити напрямок головного удару, направивши з'єднання 1-ї танкової армії на Армавір, Майкоп із завданням у взаємодії з 17-ю польовою армією, що наступала на Краснодар, захопити нафтопромисли Майкопа, прорватися до узбережжя Чорного моря в районі Туапсе і оточити основні сили Північно-Кавказького фронту в районах Новоросійська і Краснодара.

Склад сторін

СРСР

• Північно-Кавказький фронт (командувач Маршал Радянського Союзу Будьонний С. М.)
  • 12-та армія (командувач генерал-майор Гречко А. А.)
  • 18-та армія (командувач генерал-лейтенант Камков Ф. В.)
  • 56-та армія (командувач генерал-майор Рижов О. І.)
  • 5-та повітряна армія (командувач генерал-лейтенант авіації Горюнов С. К.)
  • 1-й окремий стрілецький корпус
  • 17-й козачий кавалерійський корпус

Німеччина

• Група армій «A» (командувач генерал-фельдмаршал Вільгельм фон Ліст)
• 17-та армія (командувач генерал-полковник Ріхард Руофф)
  • XXXXIV армійський корпус (командир генерал артилерії Максиміліан де Ангеліс)
  • V армійський корпус (командир генерал від інфантерії Вільгельм Ветцель)
  • LVII танковий корпус (командир генерал танкових військ Фрідріх Кірхнер)
  • XXXXIX гірський корпус (командир генерал гірсько-піхотних військ Рудольф Конрад)
• 1-ша танкова армія (командувач генерал-полковник Евальд фон Кляйст)
  • III танковий корпус (командир генерал кінноти Ебергард фон Маккензен)
  • XXXX танковий корпус (командир генерал танкових військ Лео Гайр фон Швепенбург)
• 4-й повітряний корпус (командир генерал авіації Курт Пфлюгбайль)

Хід операції

До початку Армавір-Майкопської операції війська радянського Північно-Кавказького фронту під командуванням маршала Радянського Союзу Будьонного С. М. займали рубіж Березанська, Кропоткін, Новомихайловське, Армавір, Советська. Підготовку до операції радянське командування проводило в вкрай обмежені терміни. Армавір, Майкоп та інші міста, узбережжя річок Кубань, Лаба і Біла до оборони зі сходу і північного сходу не були підготовлені. Крім того, війська 12-ї і 18-ї армій, 1-го окремого стрілецького корпусу в попередніх боях були значно ослаблені і потребували озброєнні, боєприпасах і пальному. В середньому одна дивізія оборонялася на фронті в 40 км. Вермахт на напрямку головного удару перевершував радянські війська в піхоті в 4, в артилерії в 10, в авіації в 7,7 рази і в багаторазово в танках.

6-8 серпня 1942 року в ході боїв у районах Новомихайловського, Армавіра і Советської, під тиском німецьких військ частини 12-ї армії і 1-го окремого стрілецького корпусу були змушені залишити Армавір та відступити на рубіж Михайлівська, Піщаний. До цього часу передові частини 17-ї армії генерал-полковника Ріхарда Руоффа підійшли до Краснодарського оборонного обводу. У зв'язку з обстановкою, що склалася, Ставка ВГК передала зі свого резерву деякі частини і з'єднання для посилення фронту і наказала терміново організувати оборону нафтоносного району Майкопа і шосе на Туапсе. Але утримати рубіж на річці Лаба радянським військам не вдалося.

8-12 серпня на краснодарському і майкопскому напрямках тривали напружені бої. 10 серпня німецьким військам вдалося захопити Майкоп, Білоріченську та на цьому напрямку опанувати плацдарм на лівому березі річки Біла, а також Краснодар і вийти до річки Кубань. У наступних боях німецьке командування намагалося оточити і знищити радянські війська в районах Суздальської і Ключової і відкрити собі шлях до гірських проходів у напрямку Туапсе. Однак опір військ фронту, посилених резервами Ставки, наростав. До 15-17 серпня наступ німецьких військ був зупинений по рубежу Самурська, Хадиженська, на південь від Ключової і Ставропольської. Підступи до головних гірських проходів, що дозволяли прорватися до узбережжя Чорного моря, були міцно прикриті.

В результаті проведеної оборонної операції радянським військам Північно-Кавказького фронту вдалося зупинити німецький наступ на туапсинському напрямку й утримувати оборону по рубежу: Хамишкі—Самурська—Нефтегорськ—північніше Хадиженська—південніше Ключова—Ставропольська. Водночас військам Закавказького фронту вдалося зайняти оборону по рубежах річок Терек, Баксан і на перевалах Головного Кавказького хребта, прикривши напрямки на Баку і на Тбілісі.

Див. також

• Битви та операції німецько-радянської війни
• Блакитна лінія (система укріплень)
• Чорноморська група військ
• Армавір-Туапсинська залізниця
• Радянські фронти часів Другої світової війни
• Північна група військ (Закавказький фронт)

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

• Гречко А. А. «Битва за Кавказ». — М.: Воениздат, 1967 г.
• Армавиро — Майкопская операция 1942 года. [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• К 70-летию Армавиро-Майкопской оборонительной операции. [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• АРМАВИРО-МАЙКОПСКАЯ ОПЕРАЦИЯ 1942
• Армавиро-Майкопская оборонительная операция, 6-17 августа 1942 г. [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]