Аросєв Олександр Якович

Олександр Якович Аросєв (нар. 25 травня (6 червня) 1890(18900606), Казань — розстріляний 10 лютого 1938) — радянський партійний і державний діяч. В 1920 році — голова Верховного революційного трибуналу України. Один з організаторів червоного терору в Україні. До 1927 року працював у ВЧК. Автор ряду історичних і літературних творів. Батько російської радянської акторки О. Аросєвої.

Аросєв Олександр Якович
Народився	25 травня 1890(1890-05-25) Казань, Казанський повітd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер	10 лютого 1938(1938-02-10) (47 років) Розстрільний полігон «Комунарка», Q4238230?, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Головинське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Місце проживання	Будинок на набережній
Діяльність	письменник, революціонер, дипломат, політик, військовослужбовець
Alma mater	Льєзький університет (1911)
Знання мов	російська
Членство	Союз радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами
Посада	Член Всеросійських установчих зборівd
Партія	Партія соціалістів-революціонерів і Російська соціал-демократична робітнича партія
Діти	Yelena Arosevad і Аросєва Ольга Олександрівна

Біографія

Народився в родині кравця Якова Михайловича Аросєва і швачки Марії Августівни Гольдшмідт. Батько володів в Казані швейною майстернею і магазином готового одягу на Воскресенській вулиці.

З 1905 року — в партії есерів, учасник революції 1905 року. Член РСДРП(б) з 1907 року. Проводив більшовицьку партійну роботу в Казані, Петербурзі, Москві. Неодноразово арештовувався, був на засланні у Вологодській губернії, звідки втік за кордон.

З 1909 року проживав закордоном, працював у зарубіжних більшовицьких организаціях. З 1909 по 1910 рік навчався на філософсько-філологічному факультеті Льєжського університету.

У 1911 році повернувся в Російську імперію. До грудня 1916 року навчався в Петроградському психоневрологічному інституті, навчання не закінчив. У грудні 1916 — травні 1917 року — навчання в 4-й Московській школі прапорщиків російської армії. У лютому 1917 року був заарештований та відправлений в дисциплінарний батальйон, але незабаром звільнений.

У 1917 році — голова Тверської ради солдатських депутатів. З червня 1917 року — член Всеросійського бюро військових организацій РСДРП(б). З липня по вересень 1917 року перебував під арештом за більшовицьку діяльність.

У листопаді 1917 року — начальник Оперативного відділу штабу Московського військово-революційного комітету та помічник командувача військ Московського військового округу по політичній частині і контррозвідці. У 1918 році — комісар Головповітрофлоту.

У 1920 році — голова Херсонської губернської надзвичайної комісії (ЧК).

У 1920 році був головою Верховного революційного трибуналу Української СРР.

У 1921—1922 роках працював у Повноважного представництві РРФСР у Латвії. Потім — заступник директора в Інституті по історії партії і революції (з 1924 року — Інституті Леніна).

У 1924 — лютому 1926 року — в Повноважному представництві СРСР у Франції. У лютому 1926 — травні 1927 року — 1-й секретар Повноважного представництва СРСР у Швеції.

21 травня 1927 — 1 грудня 1928 року — повноважний представник СРСР у Литві.

2 березня 1929 — 4 червня 1933 року — дипломатичний представник СРСР у Чехословаччині.

З 1934 по липень 1937 року — голова Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном.

3 липня 1937 року заарештований органами НКВС. 8 лютого 1938 року був засуджений до розтрілу, 10 лютого 1938 року розстріляний в Москві, за іншими даними — на розстрільному полігоні «Комунарка», разом з В. Антоновим-Овсієнком.

Декомунізація

За часів комуністичної влади в Україні в деяких містах ім'ям О. Аросєва було названо вулиці. Його було занесено до Списоку осіб, що підпадають під закон про декомунізацію.

Література

• Аросєв Олександр Якович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
• Аросев Александр Яковлевич. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)