Артюшенко Таїсія Іванівна

вчителька української мови та літератури, самодіяльна українська поетеса

Таїсія Іванівна Артюшенко (14 травня 1946(19460514), Радивонівка, Великобагачанський район, Полтавська область, УРСР — 1 травня 2021, м. Хорол)[1] — вчителька української мови та літератури, самодіяльна українська поетеса.

Артюшенко Таїсія Іванівна
Народилася14 травня 1946(1946-05-14) Редагувати інформацію у Вікіданих
Радивонівка, Великобагачанський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1 травня 2021(2021-05-01) (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хорол, Лубенський район, Полтавська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПолтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка (1968) Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІван Васильович Коряк
МатиМарія Іванівна Коряк
Нагороди
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Життєпис

ред.

Народилася 14 травня 1946 року в с. Радивонівка Великобагачанського району Полтавської області в родині вчителів Івана Васильовича та Марії Іванівни Коряк.

У 1964 році з відзнакою закінчила Радивонівську середню школу, в 1968 році — філологічний факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка.

Трудову діяльність розпочала на посаді вчителя української мови та літератури в Шишаківській середній школі Хорольського району. Деякий час разом із чоловіком-військовослужбовцем Іваном Денисовичем Артюшенком проживала в Німеччині. У 1971 році в молодого подружжя народився син Олег, а в 1973 році — донька Тамара. Після відставки чоловіка сім'я проживає в місті Хорол, де Таїсія Іванівна спочатку працювала в СПТУ-45, а з 1983 року — у Хорольській середній школі № 2 (нині гімназія). Має звання «Відмінник освіти України». З 1997 року — на заслуженому відпочинку.

Творчість

ред.

Творчість Таїсії Іванівни багатогранна. Вона є автором ліричних, патріотичних, гумористичних поезій, а також прозових творів.

Друкувалася в газетах «Вісті Хорольщини» і «Детройтські новини» (США). У 2013 році вийшла перша збірка поетеси «Моєї долі дивоцвіти». Наступна, «Запах степу», побачила світ у 2014 році у видавництві «Дивосвіт». «Яблуневий цвіт» — у 2016 році, «Мамин оберіг» у 2017 році.

Поетичні твори поетеси увійшли до збірки патріотичних поезій митців слова Хорольщини «Ми діти твої, Україно, і доля у нас одна» (2017 рік) та до збірки «Молюсь за тебе, Україно… Поети Полтавщини — Героям Майдану і АТО» (2017 рік).

Бібліографія

ред.
  • Ватуля Н. На неї хочеться рівнятися, з нею є велике бажання поговорити і про земне, і про високе // Вісті Хорольщини.— 2016.— 13 травня.— С.12
  • Артюшенко Т. Яблуневий цвіт.— Полтава: Дивосвіт, 2016.— 129 с.
  • Ми діти твої, Україно, і доля у нас одна: збірка патріотичної поезії митців слова Хорольщини / ред. І. А. Гунько, О. В. Левіна; верстка та дизайн О. І. Сизонов.— Полтава: ПП  Миронов  Ю. В., 2017.— С.5-15

Примітки

ред.
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)