Асли Ердоган (тур. Aslı Erdoğan; нар. 8 березня 1967) — турецька письменниця, правозахисниця, фізикиня та колумністка, феміністка. Працювала журналісткою газети «Özgür Gündem» та оглядачкою газети «Radikal».[5] Нагороджена премією Сімони де Бовуар та низкою інших нагород за правозахисну діяльність.

Асли Ердоган
тур. Aslı Erdoğan Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася8 березня 1967(1967-03-08)[1][2][3] (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стамбул, Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Туреччина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, правозахисниця, фізикиня, колумністка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБосфорський університет
Роберт-колледжd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Особ. сторінкаaslierdogan.net Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Раннє життя та наукова діяльність

ред.

Народилася 8 березня 1967 року в Стамбулі. У 1983 році закінчила Роберт-коледж, а у 1988 році Комп'ютерно-інженерну кафедру Босфорського університету. У 1991—1993 роках працювала фізикинею елементарних частинок в CERNі. За результатами своїх досліджень отримала ступінь магістра наук (MSc) з фізики з Босфорського університету. Згодом зайнялася дослідницькою діяльністю в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. 1996 року повернулася в Туреччину.[6]

Письменницька кар'єра

ред.

Перше оповідання Асли Ердоган «Остання прощальна записка» отримало третє місце на літературному конкурсі «Yunus Nadi» 1990 року. Її перший роман «Оболонка людини» (тур. Kabuk Adam) опублікований в 1994 році, а у 1996 році вийшов збірник оповідань «Чудовий Мандарин» (тур. Mucizevi Mandarin). Оповідання «Дерев'яні птахи» отримало першу премію від радіостанції «Deutsche Welle» у 1997 році, а її другий роман «Місто в багряному плащі» (тур. Kırmızı Pelerinli Kent) здобув численні нагороди за кордоном і був опублікований в англійському перекладі.[6]

З 1998 по 2000 роки Ердоган входила в організований Пен-клубом комітет ув'язнених письменників в тюрмах. З 1998 року вела колонку в газеті «Radikal»[7]. З 2011 року вела колонку в газеті «Özgür Gündem», в якій писала про проблему насильства проти жінок, умови утримання ув'язнених і права курдів[8].

Арешт

ред.

16 липня 2016 року у Туреччині сталася спроба державного перевороту. 17 липня в країні відбулись масові арешти прихильників Фетхуллаха Ґюлена. Серед заарештованих були 20 працівників редакції «Özgür Gündem», включаючи Асли Ердоган. Більшість незабаром були випущені, але четверо, включаючи Асли Ердоган, були залишені в тюрмі за членство в Робітничій партії Курдистану, яка визнана Туреччиною терористичною організацією.[9][10] 30 грудня 2016 року Асли Ердоган була визнана невинною і випущена з в'язниці[11]. Її обрали письменницею-резиденткою ICORN в Кракові[12]. У 2017 році повернулася в Туреччину[8].

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #132394561 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Babelio — 2007.
  3. Munzinger Personen
  4. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2018.
  5. Aslı Erdoğan. Bogazici University. Архів оригіналу за 13 листопада 2005. Процитовано 24 жовтня 2009. [Архівовано 2005-11-13 у Wayback Machine.]
  6. а б Aslı Erdoğan. Unionsverlag. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 24 жовтня 2009.
  7. Aslı Erdoğan. International PEN. Архів оригіналу за 27 березня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009. [Архівовано 2009-09-29 у Wayback Machine.]
  8. а б Asli Erdogan detained in Turkey. ICORN. 18 серпня 2016. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 21 серпня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) [Архівовано 2016-10-01 у Wayback Machine.]
  9. Aslı Erdoğan. WritersNet. Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  10. Özgür Gündem Yazarı Aslı Erdoğan gözaltında. Evrensel (Turkish) . 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 21 серпня 2016.
  11. Asli Erdogan and two others released from jail. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
  12. Krakow Is a Shelter for a New ICORN Fellow, Aslı Erdoğan. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 6 червня 2019.
  13. Darüşşafaka Cemiyetİ. Darüşşafaka Cemiyeti (тур.). Процитовано 23 грудня 2020.
  14. Ord i Grenseland-prisen til Asli Erdogan. Den norske Forfatterforening (nb-NO) . 26 серпня 2013. Процитовано 23 грудня 2020.
  15. а б Stadt Osnabrück: Dokumentation Friedenspreis 2017. www.osnabrueck.de. Процитовано 23 грудня 2020.
  16. 2017 Princess Margriet Award. European Cultural Foundation (англ.). 9 травня 2017. Процитовано 23 грудня 2020.
  17. Bruno Kreisky Menschenrechtspreis. www.kreisky.org. Процитовано 23 грудня 2020.
  18. Aslı Erdoğan Receives Tucholsky Prize. Bianet - Bagimsiz Iletisim Agi. Процитовано 23 грудня 2020.
  19. 2018-Asli Erdogan, onzième prix Simone de Beauvoir pour la liberté des (...) - Prix Simone de Beauvoir pour la liberté des femmes. www.prixsimonedebeauvoir.com. Процитовано 23 грудня 2020.
  20. Vaclav Havel Library Foundation Announces Asli Erdogan as the 2019 Winner, Disturbing the Peace, Award to a Courageous Writer at Risk – The Vaclav Havel Library Foundation (амер.). Процитовано 11 грудня 2020.[недоступне посилання з 01.10.2024]

Посилання

ред.