Астахов Олег Юрійович
Олег Юрійович Астахов (рос. Олег Юрьевич Астахов); (3 червня 1954 — 3 січня 2025) — російський дипломат. Генеральний консул Російської Федерації у Львові (Україна) (2011-2019).
Олег Юрійович Астахов | |
---|---|
Олег Юрьевич Астахов | |
Народився | 3 червня 1954 Московська область |
Помер | 3 січня 2025 (70 років) |
Громадянство | Росія |
Діяльність | Дипломат |
Відомий завдяки | Генеральний консул Росії у Львові (Україна) |
Alma mater | Бухарестський інститут архітектури ім. Іона Мінку |
Біографія
ред.Народився 3 червня 1954 року в селі Петровське Шатурського району Московської області. У 1978 році закінчив Бухарестський інститут архітектури ім. Іона Минку, Дипломатичну академію МЗС Росії (1992). Володіє румунською, угорською та німецькою мовами.
З 1978 року на дипломатичній роботі в Міністерстві іноземних справ СРСР. Працював на різних дипломатичних посадах в центральному апараті Міністерства та за кордоном.
В 2001–2005 роках виконував обов'язки співкерівника від Російської Федерації в Об'єднаній Контрольній Комісії з проведення Миротворчої операції в Придністровському регіоні Республіки Молдова.
У 2006–2007 рр. — Радник-посланник посольства Росії в Молдові.
З жовтня 2007 року — начальник відділу у Другому Департаменті країн СНД.
З 22 березня 2011 рр. — Генеральний консул Російської Федерації в українському місті Львів.[1]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Приказом по Министерству иностранных дел Российской Федерации назначен Генеральным консулом Российской Федерации во Львове, Украина.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
Посилання
ред.- Олег Астахов: «Я практично закохався у Львів»
- Олег Астахов — новый генконсул РФ во Львове [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Новопризначений Генконсул Росії у Львові розпочав свою місію з відвідин храму УПЦ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Во Львове начал работу новый генеральный консул России [Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Генконсул России Олег Астахов: «Львов — это драгоценная шкатулка: по городу можно бродить часами» [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]