Вікіпедія

Астрономічна обсерваторія Варшавського університету

Астрономічна обсерваторія Варшавського університету (OA UW) — інститут у структурі фізичного факультету Варшавського університету .

Астрономічна обсерваторія Варшавського університету
52°13′01″ пн. ш. 21°01′40″ сх. д. / 52.2169° пн. ш. 21.0278° сх. д. / 52.2169; 21.0278
Типастрономічна обсерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираWarsaw University Astronomical Observatoryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтastrouw.edu.pl​(пол.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Category:Warsaw University Astronomical Observatory Building у Вікісховищі

Історія

ред.

Обсерваторія розташована в історичній[1] будівлі Ботанічного саду Варшавського університету на алеї Уяздовських. Ця будівля була побудована у 1820—1825 роках з ініціативи Францішека Армінського. На момент заснування обсерваторія була однією з найсучасніших у Європі. До 1873 року вона була самостійною установою, а потім увійшла до складу Варшавського університету[2]. У 1870-х роках будівля обсерваторії була перебудована[3]. На початку Першої світової війни частина інструментів була евакуйована до Росії[4].

У 1930-х роках варшавські астрономи спробували побудувати астрономічно-метеорологічну обсерваторію на вершині Піп Іван (тепер територія України) і почали там проводити спостереження. У день початку Другої світової війни Рада факультету математики та філософії Варшавського університету офіційно прийняла обсерваторію Піп Іван[5], але вже 18 вересня 1939 року обсерваторія була залишена[6].

У 1944 році німці спалили будинок обсерваторії у Варшаві разом з обладнанням і бібліотекою. Будівля була частково реконструйована в 1948—1949 роках під керівництвом Яна Домбровського[7]. Першими післявоєнними випускниками були Марія Карпович і Конрад Рудніцький (1949), а перший докторський ступінь захистив Мацей Бєліцький під керівництвом Влодзімєжа Зонна (1956)[8]. Після війни під керівництвом професорів Стефана Піотровського (1910—1985) і Влодзімєжа Зонна (1905—1975) в обсерваторії розвивалася так звана варшавська школа астрономії.

У 1970-х роках у будівлі обсерваторії розмістився відділ астрономії Польської академії наук, який був перетворений на Астрономічний центр імені Миколая Коперника і переїхав до теперішньої будівлі центру 24 травня 1978 року[9].

Астрономи з обсерваторії Варшавського університету були піонерами у створенні ПЗЗ-камер у Польщі. Першу камеру такого типу Анджей Удальскіий випустив у липні 1991 року[10]. Наступного року Удальский разом із Міхалом Шиманським почали спостереження в межах проекту OGLE. Ці спостереження проводилися за допомогою ПЗЗ-камери на телескопі Swope в обсерваторії Лас Кампанас (Чилі). З 1996 року група OGLE веде спостереження на Варшавському телескопі діаметром 1,3 м в Лас-Кампанас. Удальскі побудував три ПЗЗ-камери (у 1997, 2001 та 2010 роках), кожна з яких була більшою за попередню[11][12].

Інструменти

ред.

Обсерваторія має два телескопи :

Основні проекти спостереження, які виконуються в обсерваторії:

  • OGLE (Optical Gravitational Lensing Experiment) під керівництвом Анджея Удальського,
  • ASAS (Автоматизоване дослідження всього неба) під керівництвом Гжегожа Пойманського .

Організаційна структура

ред.

Директори обсерваторії

ред.
  • Францішек Армінський
  • Ян Барановський
  • Іван Востоков
  • Олександр Краснов
  • Сергій Чорний
  • Ян Маріан Красовський
  • Фелічан Кемпіньський
  • Міхал Камєнський
  • Ян Гадомський
  • Влодзімєж Зонн
  • Стефан Піотровський
  • Kazimierz Stępień
  • Марцін Кубяк
  • Анджей Удальський
  • Міхал Шиманський
  • Obserwatorium Astronomiczne Uniwersytetu Warszawskiego
  •  
    Вид з парку
  •  
    Будівля 0,6-метрового телескопа в Північній обсерваторії
  •  
    0,6-метровий телескоп у Північній обсерваторії
  •  
    Варшавська Південна обсерваторія
  •  
    Інтер'єр купола Варшавського 1,3-метрового телескопа в Південній обсерваторії

Примітки

ред.
  1. ↑ Wykaz zabytków nieruchomych wpisanych do rejestru zabytków (księga A) − stan na 30 czerwca 2022 roku. Woj. mazowieckie (Warszawa). с. 25.
  2. ↑ Stulecie Obserwatorium Warszawskiego, Urania Nr. 6, Warszawa 1925 s. 26-27
  3. ↑ Utracone miasto. Warszawa wczoraj i dziś. Warszawa: Skarpa Warszawska. 2016. с. 86. ISBN 978-83-63842-27-7.
  4. ↑ [1], Eugeniusz Rybka; Przemysław Rybka, "Histroria astronomii w Polsce. Tom II" 
  5. ↑ Jarosław Włodarczyk, Astronomia, [w:] Andrzej Kajetan Wróblewski (red.), Nauki ścisłe i przyrodnicze na Uniwersytecie Warszawskim, Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2016, s. 38, ISBN 978-83-235-1791-7, OCLC 951417350
  6. ↑ [2], Jerzy Kreiner, "Dzieje Obserwatorium Meteorologiczno-Astronomicznego na Popie Iwanie" 
  7. ↑ Atlas architektury Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Arkady. 1977. с. 207.
  8. ↑ [3], Marta Kicińska-Habior, Andrzej Kajetan Wróblewski, "75 lat fizyki na Hożej: praca zbiorowa" 
  9. ↑ Historia,Centrum Astronomiczne im. Mikołaja Kopernika, Warszawa
  10. ↑ [4], Andrzej Udalski, "Pierwsze w Polsce obserwacje CCD, w Ostrowiku..." 
  11. ↑ General Description of OGLE (англ.)
  12. ↑ 1.3 m Warsaw University Telescope Las Campanas Observatory, Chile (англ.)
  13. ↑ Katedra Astrofizyki Teoretycznej – Obserwatorium Astronomiczne Uniwersytetu Warszawskiego (pl-PL)
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Астрономічна_обсерваторія_Варшавського_університету&oldid=38305483