Афанасьєва Анастасія Валеріївна

українська поетеса та перекладачка
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Анастасія Валеріївна Афанасьєва (нар. 31 січня 1982(19820131), Харків) — українська російськомовна поетеса, перекладачка.

Афанасьєва Анастасія Валеріївна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася31 січня 1982(1982-01-31) (42 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця, перекладачка, лікарка-психіатриня Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський національний медичний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2005 — тепер. час
Нагороди

Біографія

ред.

Анастасія Афанасьєва народилася 31 січня 1982 року в м.Харків. Закінчила Харківський державний медичний університет, працює судово-психіатричною експерткою. Мешкає в Харкові.

Творчість

ред.

Вірші, проза, статті про сучасну поезію публікувалися в журналах, альманахах «Вавилон» і «©оюз писателей», антологіях.

Автор віршованих книг

  • «Бідні білі люди» (М., 2005),
  • «Голоса говорять» (М., 2007).[1]
  • "Білі стіни" (2010),
  • «Солдат білий, солдат чорний» (2010),
  • «Порожня куля» (2012),
  • «Відбитки» (2014 року),
  • аудіозбірки «Біле там, біле тут»(3 CD, 2011).

Вірші перекладалися на українську, білоруську, англійську та італійську мови.

На думку поетеси й есеїстки Наталії Черних,

поетичний світогляд Афанасьєвої можна назвати мозаїчним: кожен міні-фрагмент (метафора або метонімічне перенесення) має досить чіткі межі. Проте ці межі не замкнуті, а як би змазані на смислових ланках. Чому відповідає метрики-ріфміческая пульсація стежка: це і вільний вірш, і метрично організований. Афанасьєва — поетеса, що володіє особистою, впізнаваною пластикою слова[2]

Відзнаки

ред.

Анастасія є лауреаткою низки літературних премій.

премії «ЛітератуРРентген» (2007) та ін.[1] Шорт-лист премії «Дебют» 2003.[3]



Примітки

ред.
  1. а б Анастасія Афанасьєва. Говорити. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 12 березня 2010.
  2. Н. Черних. Фотографія мови [Архівовано 4 вересня 2013 у Wayback Machine.]: Рецензія на книгу віршів Анастасії Афанасьєвої «Голоса говорять».
  3. Анастасія Афанасьєва на netslova.ru. Архів оригіналу за 18 червня 2011. Процитовано 12 березня 2010.

Посилання

ред.