Афанасьєв Євген Володимирович
Євген Володимирович Афанасьєв (рос. Евгений Владимирович Афанасьев; нар. 25 травня 1947, Ростов-на-Дону[1]) — радянський і російський дипломат. Надзвичайний і повноважний посол (1997). Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федерації (2016).
| Євген Володимирович Афанасьєв | |
|---|---|
| рос. Евгений Владимирович Афанасьев | |
.jpg) | |
| Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Японії | |
| 20 лютого 2012 — 29 січня 2018 | |
| Президент | Дмитро Медведєв Володимир Путін |
| Попередник | Михайло Бєлий |
| Наступник | Михайло Галузін |
| Директор Департаменту кадрів МЗС Російської Федерації | |
| Лютий 2010 — Лютий 2012 | |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Володимир Морозов |
| Наступник | Сергій Гармонін |
| Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Таїланді | |
| 9 листопада 2004 — 3 лютого 2010 | |
| Президент | Володимир Путін Дмитро Медведєв |
| Попередник | Євген Островенко |
| Наступник | Олександр Мар'ясов |
| Директор Першого департаменту Азії МЗС Російської Федерації | |
| 2001 — 2004 | |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Леонід Мойсеєв |
| Наступник | Костянтин Внуков |
| Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Південній Кореї | |
| 3 червня 1997 — 25 грудня 2000 | |
| Президент | Борис Єльцин Володимир Путін |
| Попередник | Георгій Кунадзе |
| Наступник | Теймураз Рамішвілі |
| Директор Першого департаменту Азії МЗС Російської Федерації | |
| 1994 — 1997 | |
| Попередник | Михайло Бєлий |
| Наступник | Леонід Мойсеєв |
| Народився | 25 травня 1947 (77 років)  Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР |
| Відомий як | дипломат |
| Країна | СРСР і Росія |
| Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.У 1970 році закінчив МДІМВ МЗС СРСР і з того ж року працював по лінії МЗС СРСР. Володіє китайською, англійською та французькою мовами.
У 1970—1975 роках — аташе посольства СРСР у Китаї.
У 1975—1976 роках — аташе Першого далекосхідного відділу МЗС СРСР.
У 1976—1984 роках — третій секретар, другий секретар, перший секретар посольства СРСР у США.
У 1985—1987 роках — головний помічник заступника міністра закордонних справ СРСР, який курує відносини з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону.
У 1987 році — радник Секретаріату міністра закордонних справ СРСР.
У 1987—1992 роках — радник посольства СРСР, потім (з 1991) Росії у США.
У 1992—1994 роках — перший заступник начальника Першого управління Азійсько-Тихоокеанського регіону МЗС Росії.
У 1994—1997 роках — директор Першого департаменту Азії МЗС Росії.
З 3 червня 1997 року[2] до 25 грудня 2001 року[3] був надзвичайним і повноважним послом Російської Федерації в Південній Кореї.
У 2001—2004 роках — директор Першого департаменту Азії МЗС Росії.
З 9 листопада 2004 року до 3 лютого 2010 року був надзвичайним і повноважним послом Російської Федерації в Таїланді та за сумісництвом Постійним представником при Економічній і соціальній комісії ООН для Азії та Тихого океану (ЕСКАТО) в Бангкоку[4][5].
У 2010—2012 роках — директор Департаменту кадрів МЗС Росії.
З 20 лютого 2012 до 29 січня 2018 року — надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Японії[6][7].
Сім'я
ред.Одружений, має сина та трьох доньок.
Нагороди
ред.- Орден Дружби (4 березня 1998 року) — за великий внесок у проведення зовнішньополітичного курсу Росії та багаторічну сумлінну роботу[11].
- Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федерації (26 жовтня 2016 року) — за великий внесок у реалізацію зовнішньополітичного курсу Російської Федерації та багаторічну сумлінну роботу[12].
- Відзнака «За бездоганну службу» XXX років (13 листопада 2005 року) — За заслуги в реалізації зовнішньополітичного курсу Російської Федерації та багаторічну плідну роботу[13].
- Подяка Президента Російської Федерації (10 серпня 2007) — За великий внесок у реалізацію зовнішньополітичного курсу Росії та забезпечення російських інтересів у Південно-Східній Азії[14].
- Орден святого благовірного князя Данила Московського III ступеня (19 грудня 2009)[15].
Примітки
ред.- ↑ [1] [Архівовано 2016-11-27 у Wayback Machine.] см. новость от 27 января 2010: «Завершение дипломатической миссии посла России в Таиланде Е. В. Афанасьева».
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 03.06.1997 № 546 «О назначении Афанасьева Е. В. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Республике Корея» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 25.12.2000 № 2066 «О Афанасьеве Е. В.» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 09.11.2004 № 1421 «О назначении Афанасьева Е. В. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Королевстве Таиланд и Постоянным представителем Российской Федерации при ЭСКАТО по совместительству». Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 21 січня 2013.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 53 (довідка) - ↑ Указ Президента Российской Федерации от 03.02.2010 № 134 «О Афанасьеве Е. В.» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 20.02.2012 № 206 «О назначении Афанасьева Е. В. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Японии» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 29.01.2018 № 29 «Об Афанасьеве Е. В.». Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 53 (довідка) - ↑ Указ Президента Российской Федерации от 02.06.1993 г. № 833 «О присвоении Афанасьеву Е. В. дипломатического ранга Чрезвычайного и Полномочного Посланника 2 класса». Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 51 (довідка) - ↑ Указ Президента Российской Федерации от 19.01.1995 г. № 57 «О присвоении дипломатических рангов». Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 51 (довідка) - ↑ Указ Президента Российской Федерации от 03.06.1997 № 547 «О присвоении Афанасьеву Е. В. дипломатического ранга Чрезвычайного и Полномочного Посла»[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 04.03.1998 № 244 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 26.10.2016 № 572 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 53 (довідка) [Архівовано 2016-10-28 у Wayback Machine.] - ↑ Указ Президента Российской Федерации от 13.11.2005 № 1299 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 10.08.2007 № 442-рп «О поощрении Афанасьева Е. В.». Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 січня 2013.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 61 (довідка) - ↑ см. [Архівовано 2018-11-24 у Wayback Machine.] новость «Вручение церковных наград» от 19 декабря 2009 года