Ахматова Раїса Солтамурадівна

Ахматова Раїса Солтамурадівна
Ахматова Раїса Солтамурадівна
чеч. Раиса Солтамурадовна Ахматова
	Файл:Ахматова Раиса Солтамурадовна.jpg
Народилася	30 грудня 1928 ; Грозний, РСФРР, СРСР
Померла	29 січня 1992 (63 роки) ; Грозний, Росія
Країна	СРСР
Діяльність	поетеса, публіцист
Мова творів	російська, чеченська
Роки активності	1958—1992
Жанр	вірші
Партія	КПРС
Нагороди

Раїса Солтамурадівна Ахматова (30 грудня 1928(1928-12-30) , Грозний, РСФРР, СРСР — 29 січня 1992(1992-01-29) , Грозний ) — чеченська радянська поетеса, Народна поетеса Чечено-Інгушської АРСР (1977), голова Спілки письменників Чечено-Інгушської АРСР (1961—1983), голова Верховної Ради Чечено-Інгушської АРСР (1963—1985).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахматова (значення).

Біографія

Народилася у сім'ї робітника 13 грудня 1928 року. 1943 року закінчила Грозненське педагогічне училище. У роки депортації чеченців, з 1946 по 1956 роки, працювала вчителькою в Казахстані. З 1956 року почала працювати журналісткою . 1958 року вступила на Вищі літературні курси літературного інституту імені Максима Горького^[2].

Видавалися та перевидавались десятки її книг. Вона єдина жінка, яка була удостоєна звання «Народна поетеса Чечено-Інгушетії». Вперше в чеченській літературі її героїні були показані як особи, які беруть активну участь у житті суспільства. У циклі «Найдорожче» (збірка «Об'явлення») Ахматова пише про Батьківщину, мир і дружбу. Її книги були видані мовами багатьох народів СРСР, а також були перекладені хінді, англійською, французькою, польською та німецькою мовами^[3].

Брала активну участь у громадському житті. Була головою Спілки письменників Чечено-Інгуської АРСР (1961—1983), головою Верховної Ради Чечено-Інгуської АРСР (1963—1985), делегаткою XXII з'їзду КПРС, учасницею Світового конгресу за загальне роззброєння та мир . Багато років була членом Радянського комітету захисту миру^[4]. В останні роки свого життя очолювала республіканське відділення Радянського фонду культури^[2] .

Ряд дослідників припускає, що повний архів (понад 600 папок) її творів було знищено під час Першої російсько-чеченської війни^[5].

Нагороди

У мистецтві

В 1972 році скульптор Іван Бекічев створив скульптурний портрет Раїси Ахматової ^[6].

Пам'ять

У 2012 році вона, поряд з Лулою Жумалаєвою, була включена до Антології Всесвітньої жіночої поезії як представниця чеченської поезії^[7].

Бібліографія

{{{2}}}

Примітки

↑ ^а ^б Ахматова Раиса Солтамурадовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ ^а ^б Раиса Ахматова. Жизнь и творчество народной поэтессы. liveinternet.ru. 24 липня 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
↑ Казаков А. И. (составитель). Город Грозный. — Гр. : Чечено-Ингушское книжное издательство, 1984. — С. 155. — 15000 прим.
↑ «Я говорю от имени горянок…»^{[недоступне посилання]}
↑ The Chechens. Amjad Jaimoukha, 2005 [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — ISBN 978-0-415-32328-4
↑ Бойцова, 2018, с. 92-93.
↑ grozny-inform.ru (23 листопада 2012). Имена чеченских поэтесс Раисы Ахматовой и Лулы Куни вошли в Антологию Всемирной женской поэзии. archive.li. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 20 листопада 2017.

Література

Муса Гешаев. Знаменитые чеченцы. — Грозный : Седа, 1999. — Т. 1. — С. 458-493. — 2000 прим.
Літературний енциклопедичний словник, «Радянська енциклопедія», М., 1987
Бойцова Т. И. Изобразительное искусство Чеченской Республики / Хабарова М. В. — Гр. : АО Издательско-полиграфический комплекс «Грозненский рабочий», 2018. — С. 92—93. — 500 прим. — ISBN 978-5-4314-0326-2.

Посилання

ЖЗЛ. [Архівовано 18 грудня 2013 у Wayback Machine.] Раїса Ахматова [Архівовано 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Раїса Ахматова^{[недоступне посилання з Апрель 2019]}
Имена чеченских поэтесс вошли в Антологию всемирной женской поэзии. Россия для всех. 28 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 8 січня 2015.
Имена чеченских поэтесс Раисы Ахматовой и Лулы Куни вошли в Антологию Всемирной женской поэзии. Информационное агентство «Грозный-Информ». 23 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 8 січня 2015.
Чеченская поэтесса Раиса Ахматова. Грозный-информ. 9 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2018.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Ахматова_Раиса_Солтамурадовна_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] а ^б Ахматова Раиса Солтамурадовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[liveinternet-2] а ^б Раиса Ахматова. Жизнь и творчество народной поэтессы. liveinternet.ru. 24 липня 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2017.

[3] Казаков А. И. (составитель). Город Грозный. — Гр. : Чечено-Ингушское книжное издательство, 1984. — С. 155. — 15000 прим.

[4] «Я говорю от имени горянок…»^{[недоступне посилання]}

[5] The Chechens. Amjad Jaimoukha, 2005 [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — ISBN 978-0-415-32328-4

[FOOTNOTEБойцова201892-93-6] Бойцова, 2018, с. 92-93.

[7] rozny-inform.ru (23 листопада 2012). Имена чеченских поэтесс Раисы Ахматовой и Лулы Куни вошли в Антологию Всемирной женской поэзии. archive.li. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 20 листопада 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]