БЭСМ-6
БЭСМ-6 — комп'ютер-мейнфрейм, створений у СРСР 1967-го року. Мав найвищу швидкодію серед усіх радянських комп'ютерів на той час (близько 1 мільйона операцій[яких?] за секунду, тобто 1 MIPS). Широко застосовувався в науковій та господарській діяльності, зокрема впродовж значного періоду був основою для втілення інформаційних технологій в науково-дослідних та інженерно-конструкторських установах України.[джерело?]
Всього вироблено 355 машин БЭСМ-6, остання (на мікросхемах) — 1987-го року.
Архітектура і основні параметри
ред.- Тактова частота: 9 МГц
- Елементна база: біполярні транзистори П416, напівпровідникові діоди
- Кількість транзисторів: 60000, кількість діодів: 180000
- Розрядність даних: 48 біт
- Розрядність адрес: 15 біт (відповідно, максимальний розмір адресованої пам'яті — 32768 слів)
- Швидкодія: приблизно 1 мільйон операцій за секунду
- Центральний процесор: конвеєрної архітектури
- Оперативна пам'ять: 8 банків (з одночасним доступом), на феритових кільцях
- Споживана потужність: близько 50 кВт
Периферійні пристрої
ред.- Принтер АЦПУ-128, вивід у кодуванні ГОСТ 10859[en]
- Електрична друкарська машинка Консул-254
- Термінали з електронно-променевою трубкою Videoton 340[1]
Операційні системи
ред.БЭСМ-6 став першим комп'ютером у СРСР, що постачався з підприємства-виготовлювача в комплекті з системним програмним забезпеченням (операційна система тощо).
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2019) |
Д-68
ред.Моніторна система «Дубна»
ред.ДИСПАК
ред.Програмне забезпечення
ред.Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (червень 2019) |
У системному програмному забезпеченні «стандартного» («з заводу») комплекту і «альтернативних» комплектів широко використовувалася парадигма «вільного програмного забезпечення» та «відкритих кодів» (але без вживання такої термінології).[джерело?]
Найвдаліші компоненти окремих операційних систем «переходили» в інші комплекти (найяскравішим прикладом є «моніторна система „Дубна“», яка крім «рідної» операційної системи «Дубна» надзвичайно широко використовувалася як «оболонка» із «заводською» операційною системою «ДИСПАК»).[джерело?]
За масштабів серійності виготовлення та постачання «БЭСМ-6» (хоча вони «на порядки» поступалися масштабам продажу сучасних персональних комп'ютерів) вже проявився «мережевий ефект»: з'являлося багато[джерело?] програмістів, зацікавлених розробляти програмне забезпечення для машини, що масово випускається, а поповнення програмного забезпечення збільшує попит на таку машину, що надалі збільшує зацікавленість програмістів-розробників (вони удосконалюють наявні продукти та створюють нові) практично «до безкінечності» (оскільки «БЭСМ-6» виготовлялася серійно понад 10 років цей ефект проявився дуже чітко).[джерело?]
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Терминал Видеотон-340. Энциклопедия БЭСМ-6 (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.