Вікіпедія

Бабин Яр (поема)

«Бабин Яр» (рос. Бабий Яр) — поема, написана у серпні[1] 1961 року в Києві Євгеном Євтушенком з мотивів дискримінації і геноциду євреїв. На основі цієї поеми композитор Дмитро Шостакович написав симфонію. Протягом тижня після першої публікації поема була перекладена на 72 мови, надрукована на перших сторінках світових газет[2][неавторитетне джерело] і зробила Євтушенка всесвітньо відомим[3].

Бабин Яр
рос. Бабий Яр Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоема
АвторЄвтушенко Євген Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Опубліковано1961 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бабин Яр (значення).

Історія створення

ред.

Євтушенко згадує, що перші вірші про трагедію Бабиного Яру опублікували Ілля Еренбург і Лев Озеров, які ввійшли до Києва у 1944 році разом з Червоною армією. Він прочитав ці вірші у 1944 році у віці 11 років. Вірші Озерова справили на Євтушенко сильне враження[4]. Також Євтушенко говорив, що давно збирався написати вірші, спрямовані проти антисемітизму.

Потрапивши вперше в Бабин Яр у 1961 році разом із письменником Анатолієм Кузнєцовим, Євтушенко був вражений відсутністю якого-небудь пам'ятника загиблим. Більш того, на місці масових розстрілів було звалище.

Ця ситуація так подіяла на поета, що він написав поему за кілька годин, сидячи в готелі Першими вірш почули  Іван Драч і Віталій Коротич, які зайшли до Євтушенка у готельний номер. Потім він прочитав поему по телефону Олександру Межирову. Після цього запланований виступ Євтушенка місцева влада спробувала скасувати, посилаючись на епідемію грипа[5], але відступили перед загрозою великого скандалу[6].

Наступного дня, у серпні 1961 року[1], Євтушенко публічно прочитав у Жовтневому палаці в Києві новий вірш. Він починався словами «Над Бабьим Яром памятников нет…» ("Над Бабиним Яром пам'ятників немає..."). Поема «Бабин Яр» стала одним з елементів прориву двадцятирічного мовчання про цю трагедію.

19 вересня 1961 року вірш було опубліковано у «Літературній газеті». Перед публікацією головний редактор Валерій Косолапов сказав, що йому треба порадитися з дружиною, оскільки після публікації його звільнять. Тим не менш, він прийняв позитивне рішення[7][8].

Переклади

ред.

У 1962 році Пауль Целан переклав поему німецькою мовою[9][10], на іврит — Евен Шоша[11], а до п'ятдесятиріччя публікації газета "Макор Рішон" опублікувала переклад Зєева Гейзеля, який зберіг поетичний лад оригіналу. Всього вона була перекладена на 72 мови.

Українською мовою поему переклав Олександр Мороз, політик і поет, який презентував свій переклад 23 січня 2013 року на ювілейному творчому вечорі Євгенія Євтушенка у палаці «Україна»[12][13][14]. Цей переклад опубліковано 11 вересня 2013 року у виданні Бульвар Гордона[15].

Реакція

ред.

Поема викликала невдоволення серед деякої частини суспільства, а також керівництва держави. Зокрема, Євтушенко звинувачували у випинанні трагедії євреїв на тлі інших жертв нацизму.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Бабин Яр або Пам'ять про те, як непокірне плем'я перетворювалося в народ [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Емануїл (Амік) Діамант[ru], istpravda.com.ua, 30 серпня 2021
  2. ↑ Михаил Бузукашвили. (16 января 2011). Евгений Евтушенко о «Бабьем Яре». Номер 2 (181) Журнал "Чайка". Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  3. ↑ Цвибель Д. (2008). От Станции Зима к Бабьему Яру. netzulim.org. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  4. ↑ Евгений Евтушенко о трагедии Бабьего Яра. Русская служба Би-би-си. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-10.
  5. ↑ Евгений Евтушенко: «Я планировал приехать из Америки и поклониться памяти жертв Бабьего Яра, хотя никто меня не позвал. Теперь же, когда не приглашают даже музыку Шостаковича, считаю, что мой приезд был бы полной бестактностью» [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Любовь Хазан. «Бульвар Гордона» № 38 (334) 2011, 21 сентября 2011 21:00
  6. ↑ Евгений Евтушенко (18.08.2011). Украина не должна допустить бестактность. Русская Служба "Голоса Америки". Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 19 жовтня 2021.
  7. ↑ Алфавит Инакомыслия. Бабий Яр. Передача первая. Радио Свобода. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11. [Архівовано 2012-01-06 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Бенедикт Сарнов [російською]. Голос крови. lechaim.ru. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  9. ↑ Литература-Немецкий. Виртуальный музей «Еврейская жизнь Буковины». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 2015-6-13. [Архівовано 2015-11-17 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Eric Kligerman. Sites of the uncanny: Paul Celan, specularity and the visual arts [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.] p.12, 2007 ISBN 978-3-110-19135-6
  11. ↑ Он всем антисемитам, как еврей. netzulim.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  12. ↑ 80-річний Євгеній Євтушенко читав вірші у Києві[недоступне посилання] // jakyma 04.02.2013, vsiknygy.net
  13. ↑ "Я читал свои стихи в 96 странах" [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // gazeta.ua, 01 лютого 2013 11:03
  14. ↑ Ювілейний концерт Евгения Євтушенко пройшов у Києві під оплески [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Ольга Байвидович 1 [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] 2 [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.], obozrevatel.com 25 січня 2013 17:17
  15. ↑ Я перевел «Бабий Яр» на украинский ... на мой взгляд, это не худший из переводов - вот как он звучит / Александр Мороз [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Часть III // Дмитро Гордон, «Бульвар Гордона» № 37 (437), 11 вересня 2013 21:00
  16. ↑ а б "Бабин Яр : наш біль і пам'ять". Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
  17. ↑ Кадиш-Реквієм «Бабин Яр» - відправа по невинно убієнних // knpu.gov.ua Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, 2016
  18. ↑ Євген Станкович. Бабин Яр Ноти [Архівовано 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] : Кадиш[ru]-Реквієм для читця, солістів, мішаного хору та великого симфонічного оркестру на слова Дмитра Павличка / вступ. ст. Анна Луніна; худож. оформл. М. Гончаренко. – Київ : Музична Україна, 2016. – 174 с.
  19. ↑ Український переклад книги Анатолія Кузнєцова вийшов у Києві 2009 року. Переклав Сергій Батурин / "Бабин Яр" - найвідоміша книга про Київ [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Блог історика: Станіслав Цалик, bbc.com, 18 серпня 2019
  20. ↑ Сергій Жадан. «Мабуть про нас» [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // tsn.ua, 22 вересня 2015, 12:45
  21. ↑ Трагедія Бабиного Яру і всі трагедії – про всіх нас, чужої біди не існує – Катя Петровська [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Ярослава Трегубова, radiosvoboda.org, 18 вересня 2016, 15:02

Посилання

ред.
  • Євген Євтушенко читає поему «Бабин Яр» на YouTube(рос.)
  • Евгений Евтушенко. (поема на сайті присвяченому Євгену Євтушенко). Бабий Яр (рос.). evtushenko.net. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2012-2-11.
  • Yevgeny Yevtushenko. (Бабин Яр англійською мовою). «Babi Yar» (PDF) (англ.). Public Broadcasting Service. Архів (PDF) оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2012-2-11. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)

Бібліографія

ред.
  • Евгений Евтушенко. Я пришёл к тебе, Бабий Яр… История самой знаменитой симфонии XX века. М., Текст[ru], 2012.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Бабин_Яр_(поема)&oldid=44077379