Бабишкін Олег Кіндратович
Оле́г Кіндра́тович Баби́шкін (псевдонім — Савич Ол.; 4 листопада 1918, Переяслав — 29 червня 1991, Київ) — український радянський літературознавець і мистецтвознавець, доктор філологічних наук з 1963 року, професор з 1967 року. Член Спілки журналістів України і Спілки кінематографістів України з 1968 року, член Спілки письменників України.
| Бабишкін Олег Кіндратович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 листопада 1918  Переяслав, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка[1] |
| Помер | 29 червня 1991 (72 роки) Київ, Українська РСР, СРСР[1] |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | мистецтвознавець, літературознавець, викладач університету, літературний критик, кінокритик |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] (1941) |
| Галузь | літературознавство[2], літературна критика[2], кінознавство[d][2], кінокритика[2] і мистецтвознавство[2] |
| Заклад | Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України Головна редакція УРЕ КДУ імені Тараса Шевченка |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1964) |
| Членство | Національна спілка журналістів України Національна спілка кінематографістів України Національна спілка письменників України |
| Партія | ВКП(б) |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди |      |
Біографія
ред.Народився 4 листопада 1918 року у місті Переяславі (нині Київська область, Україна). Після закінчення восьмирічної школи, у 1933—1935 роках працював швейником на 4-й взуттєвій фабриці у Києві, навчався на робітничому факультеті[3]. Згодом вчився на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1941 році.
З липня 1941 року в Червоній армії[4]. Брав участь у німецько-радянській війні. Пройшов шлях від донських степів до Угорщини й Австрії, був поранений[3]. Член ВКП(б) з 1944 року. За бойові заслуги нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), двома медалями «За відвагу» (22 лютого 1944; 7 травня 1945)[4], медалями «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Будапешта», «За взяття Відня»[3].
Упродовж 1945—1960 років працював в Інституті літератури Академії наук УРСР, одночасно у 1946—1948 роках завідував відділом «Літературної газети», у 1948—1949 роках обіймав посаду старшого редактора видавництва «Молодь». У 1960—1965 роках завідував редакцією мистецтва у видавництві «Українська Радянська Енциклопедія». Захистив кандидатську дисертацію; у 1964 році — докторську дисертацію про творчість Лесі Українки (головним опонентом на захисті був Максим Рильський). З 1965 року — професор кафедри історії та теорії журналістики Київського університету; у 1968—1988 роках — професор і завідувач кафедр історії журналістики, теорії й практики радянської преси, літератури та журналістики. Читав історію літератури народів СРСР та курс мистецтвознавства[3].
Помер у Києві 29 червня 1991 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Доробок
ред.Досліджував українську дореволюційну і радянську літературу і літературну критику, проблеми радянського і зарубіжного кіномистецтва. Автор монографій та літературно-критичних нарисів про творчість українських письменників, з питань драматургії та кіномистецтва, зокрема статей про Миколу Бажана, Олександра Довженка, Ігоря Савченка, Івана Кавалерідзе, драматургію Олександра Олеся, кінодраматургію Юрія Збанацького та інших. Окремими виданнями вийшли праці:
- «Ольга Кобилянська» (1952);
- «Юрій Яновський» (1957);
- «Михайло Стельмах» (1961);
- «Боротьба за реалізм в українській літературі кінця 19 — початку 20 століть» (1961);
- «Володимир Самійленко» (1963);
- «Ольга Кобилянська» (1963);
- «Українська література на екрані» (1966);
- «Амвросій Бучма в кіно» (1966);
- «Агатангел Кримський» (1967);
- «Сучасне кіномистецтво Заходу» (1968);
- «Олесь Гончар» (1968);
- «Кіномистецтво сьогодні» (1972);
- «Радянське багатонаціональне кіномистецтво» (1974);
- «Кінематограф сучасного Заходу» (1984);
- «Кіноспадщина Юрія Яновського» (1987);
- «З вірою в людину» (1987);
- «Олександр Довженко — публіцист: Літературно-критичний нарис» (1989);
- «Шевченкова слава» (1989).
Низку праць присвятив життю і творчості Лесі Українки:
- «Леся Українка в Грузії» (1953);
- «Леся Українка в боротьбі проти українського буржуазного націоналізму» (1954);
- «Леся Українка. Життя і творчість» (1955, у співавторстві з Вараварою Курашовою);
- «Леся Українка в Криму» (1955);
- «Драматургія Лесі Українки» (1963);
- «У мандрівку століть. Слово про Лесю Українку» (1971).
Упорядкував збірники спогадів і статей «Олександр Довженко» (1959), «Олександр Довженко про красу» (1968), «Леся Українка про мистецтво» (1966), книгу «Микола Вороний. Театр і драма» (1969). Автор кількох розділів у першому томі «Історії української літератури».
Примітки
ред.- ↑ а б колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Бабишкін Олег Кіндратович / Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
- ↑ а б Бабышкин Олег Кондратьевич / Память народа. (рос.)
Література
ред.- Олег Бабишкін // Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд. Олег Килимник. — Київ : Радянський письменник, 1960. — С. 580 с. ., С. 14—15;
- Бабишкін Олег Кіндратович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 130.;
- Бабишкін Олег Кіндратович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Бабишкін Олег Кіндратович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 37 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- М. Г. Лабінський. Бабишкін Олег Кіндратович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 123. — ISBN 5-88500-027-1;
- Бабишкін Олег Кіндратович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 31—32 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- Ю. С. Бурляй. Бабишкін Олег Кіндратович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , С. 105;
- В. А. Бурбела. Бабишкін Олег Кіндратович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.