Баб-аль-Азізія
Баб-аль-Азізія (араб. باب العزيزية, Bāb al 'Azīzīyah[1]), що означає «Блискучі ворота», — військові казарми і обгороджена територія навколо них, розташовані в південному передмісті Триполі (столиці Лівії)[2]. Була головною базою лідера Джамахірії полковника Муаммара Каддафі до вторгнення туди сил НВА 23 серпня 2011 року під час битви за Триполі в ході Лівійської громадянської війни 2011 року.
Баб-аль-Азізія | |
---|---|
32°52′20″ пн. ш. 13°10′25″ сх. д. / 32.87222° пн. ш. 13.17361° сх. д. | |
Країна | Лівія |
Розташування | Триполі |
Тип | казарма |
Матеріал | бетон |
База площею близько 6 км²[3] стратегічно розташована на півдні Триполі біля північного виїзду на шосе Аеропорту, дозволяючи легко дістатися до урядових будівель і споруд та забезпечуючи прямий доступ до Міжнародного аеропорту Триполі.
Історія
ред.Бомбардування Лівії в 1986
ред.Територія бази була головною метою бомбардування Лівії Сполученими Штатами 15 квітня 1986 року, санкціонованої президентом США Рональдом Рейганом[4], у відповідь на терористичний акт на Берлінській дискотеці (1986), у якому загинуло два американських військовослужбовці і 29-річна турецька офіціантка Нермин Ханна[5].
США звинуватили Уряд Лівії в організації даного теракту[4][6][7].
Міністерство закордонних справ Лівії назвало теракт героїчною акцією[8].
Примітки
ред.- ↑ Bāb al 'Azīzīyah: Libya. Geographical Names. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 26 лютого 2010.
- ↑ Muammar Gaddafi's presidential bolt-hole. BBC News. 1 травня 2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Staff writer (22 лютого 2011). 'Gaddafi Barricaded in Tripoli Compound'. Indo-Asian News Service[en] (via CNN-IBN). Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 4 березня 2011. [Архівовано 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ а б В'ЯЧЕСЛАВ Білаш (25.09.2001). Сполучені Штати Відплати (рос.). Журнал «Власть». Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Erlanger, Steven (14 листопада 2001). 4 Guilty in Fatal 1 986 Berlin Disco Bombing Linked to Libya. The New York Times. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Михайло Трофименков (14.06.2004). Батько-руйнівник (рос.). Журнал «Власть». Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ St. John, Ronald Bruce (1 грудня 1992). Libyan terrorism: the case against Gaddafi. Contemporary Review. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Patrick Seale. Abu Nidal: A Gun for Hire . Hutchinson, 1992, p. 245.
Це незавершена стаття про Лівію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |