Багатир
Багати́р — село Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області в Україні.
| село Багатир | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Волноваський район | ||||
| Тер. громада | Великоновосілківська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA14040010030036735 | ||||
| Облікова картка | Багатир | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1780 | ||||
| Населення | ▼ 1348 (01.01.2014) | ||||
| Площа | 4.914 км² | ||||
| Густота населення | 274.3 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 85530 | ||||
| Телефонний код | +380 6243 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°59′34″ пн. ш. 36°56′11″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
102 м | ||||
| Водойми | р. Вовча | ||||
| Відстань до обласного центру |
73,6 км | ||||
| Відстань до районного центру |
20,3 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Роя | ||||
| Відстань до залізничної станції |
29,5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 85500, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32 | ||||
| Сільський голова | Афендіков Олександр Семенович | ||||
| Карта | |||||
  Багатир | |||||
 Багатир | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Загальні відомості
ред.Село розташоване на лівому березі р. Вовча. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом Т 0518.
Назва
ред.Слово багатир означає багата людина (те саме що й багатій) і є паронімом до слова богатир (сильна людина).[1][2] Через схожість слів багато хто герб села з богатирем хибно вважає промовистим.
Історія
ред.Заснування
ред.Заснований урумськими переселенцями, насильно виселеними росіянами із сіл Лака і Богатир, що в Криму, у 1780 році.
За даними на 1859 рік, у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1617 осіб (860 чоловічої статі та 817 — жіночої), налічувалося 281 дворове господарство, існувала православна церква, відбувалися 2 ярмарки на рік[3].
Станом на 1886 рік, у грецькій колонії, центрі Богатирської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2211 осіб, налічувалося 395 дворових господарств, існували православна церква, школа й 4 лавки, відбувалося 4 ярмарки на рік[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3258 осіб (1697 чоловічої статі та 1561 — жіночої), з яких 3253 — православної віри[5].
У 1908 році в селі мешкало 3680 осіб (1856 чоловічої статі та 1824 — жіночої), налічувалося 563 дворових господарства[6].
Визвольні змагання та німецько-радянська війна
ред.У 1918 р. тут встановили радянську окупацію. Але у 1919—1920 рр. село було ареною важких боїв із денікінцями.
Село Багатир у роки Другої світової війни перебувало на тимчасово окупованих територіях. 511 мешканців села було мобілізовано до Червоної Армії, 243 із них — загинули. Визволителям села, що загинули під час боїв, споруджено пам'ятник на братській могилі.
За часів СРСР
ред.У 1929 р. тут організували колгосп ім. Жданова. Селяни займалися землеробством, тваринництвом м'ясо-молочного спрямування, виноградарством, садівництвом.
У селі — школа, Будинок культури, 2 бібліотеки, лікарня на 40 ліжок (три лікарі та 58 осіб середнього медичного персоналу), вісім крамничок, аптека, кафе.
Під час російсько-української війни
ред.30 серпня 2023 року вночі російські окупаційні війська обстріляли село, зокрема й застосовуючи комплекси С-300. Внаслідок ударів загинуло двоє цивільних, ще семеро — поранені[7][8].
12 жовтня 2023 року російські окупаційні війська обстріляли село, використавши РСЗВ «Смерч». Внаслідок обстрілу загинула одна дитина, ще одна дитина і жінка отримали поранення[9]
7 листопада 2023 року російські окупаційні війська обстріляли село, використавши РСЗВ «Смерч». Внаслідок обстрілу загинуло троє цивільних.
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 1695 осіб, із них 7,61 % зазначили рідною мову українську, 90,97 % — російську та 1,18 % — грецьку мову[10].
Примітки
ред.- ↑ Мова. ДНК Нації
- ↑ Тлумачний словник
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2417) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 9-1)
- ↑ Армія рф вдарила ракетами по селу на Донеччині. Слово і Діло (укр.). 3 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
- ↑ Росія з С-300 вдарила по Донеччині: двоє загиблих та семеро поранених. www.unian.ua (укр.). Процитовано 3 вересня 2023.
- ↑ В поліції розкрили подробиці обстрілу села Богатир, в якому загинув 11-річний хлопчик. Суспільне. 14 жовтня 2023.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 травня 2022. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
