Байкова гора
Ба́йкова гора́ — історична місцевість на території Голосіївского району міста Києва. Розташована вздовж Байкової вулиці між вулицями Миколи Грінченка, Володимира Брожка, Гайдамацькою, Гайдамацьким провулком і південно-західною границею району.
| Байкова гора | ||||
 Кладовище на Байковій горі, 1888 рік | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°25′08″ пн. ш. 30°30′20″ сх. д. / 50.41888889° пн. ш. 30.50555556° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Засновано | 24 жовтня 2002[1] | |||
| Площа | 1,1 гектар | |||
| Карта | ||||
  Байкова гора Байкова гора (Київ) | ||||
 Байкова гора у Вікісховищі | ||||
Назва місцевості походить від прізвища генерал-майора С. В. Байкова (1772–1848), учасника Наполеонівських війн 1812, який бувши у відставці, мешкав на Печерську й купив за річкою Либідь у 1831 році земельну ділянку з хутором Либідь (він і став хутором Байковим)[2][3].
1851 року територія Байкова хутора передана військово-інженерному відомству, але він продовжував існувати до кінця ХІХ століття (востаннє нанесений на план Києва за 1888 рік). 1889 року замість вирубленої частини Байкового гаю було збудовано військовий сухарний завод. З 1877 року до побудови заводу ця частина Байкового гаю була місцем народних гулянь.
Ділянка розташовувалася між нинішнім Байковим кладовищем й урочищем Протасів Яр, у районі сучасної трикотажної фабрики. Від нього назва перейшла на всю місцевість, а також на тутешні гору, яр, вулицю й гай, де проводилися народні гуляння.
В 1834 році на частині земель поруч із хутором було влаштоване однойменне кладовище.
Галерея
ред.-
Байкова гора 31 травня 2014 року -
Байкова гора, узвіз Протасів Яр 15 травня 2015 року -
Байкова гора, узвіз Протасів Яр 20 травня 2017 року -
Байкова гора, вулиця Протасів Яр 25 березня 2018 року
Примітки
ред.- ↑ http://kmr.gov.ua/decree_gol.asp?Id=5305
- ↑ В енциклопедичному довіднику «Київ» помилково вказано, що назви гори, хутора та кладовища пов'язані з генералом П. І. Байковим, якому начебто цю місцевість було подаровано за заслуги перед Вітчизною.
- ↑ Рибаков, 1997, с. 61–70..
Посилання
ред.- Рибаков М. О. Байкова поховано не на Байковому кладовищі… або про що розповів маршальський жезл // Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К. : Кий, 1997. — С. 61–70. — ISBN 966-7161-15-3.
- Рибаков М. О. З історії околиць Києва: [Вулиця Байкова] // Український історичний журнал. — 1981. — № 1 (239). — С. 116—118.
- Рибаков М. О. Хутір на Либеді (про походження назв Байкова гора, Байкова вулиця, Байкове кладовище) // Молода гвардія. — 1980. — 11 червня.
Джерела
ред.- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 265–266. — ISBN 5-88500-070-0.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 50. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |