Бакшеєв Юхим Олексійович
Бакшеєв Юхим Олексійович | |
---|---|
Юхим Бакшеєв | |
Народився | 14 жовтня 1918 (106 років) |
Alma mater | Омський сільськогосподарський інститут |
Галузь | водне господарство |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук (1975) |
Нагороди | Заслужений меліоратор УРСР[1] |
Бакшеєв Юхим Олексійович (нар. 14 жовтня 1918)[2] — український науковець, кандидат технічних наук, директор інституту «Укргіпроводгосп», член колегії Мінводгоспу України.
Біографія
ред.Юхим Олексійович Бакшеєв народився 14 жовтня 1918 р. у селянській родині. Зразу після захисту в 1941 р. диплома інженера-гідротехніка в Омському сільськогосподарському інституті пішов на фронт[3].
З червня 1946 року працював в інституті «Укргідроенергопроект», у 1950—1952 рр. — головний інженер «Схеми комплексного використання водноенергетичних ресурсів Нижнього Дніпра» (проектування розміщення всіх гідровузлів, крім Дніпрогесу і частково Каховки)[4], в якій були визначені перспективи розвитку економіки досліджуваного регіону, гідроенергетики Дніпра, зрошення посушливих земель Півдня України і Криму, водного транспорту і рибного господарства.
У 1953 році призначений головним інженером проекту Кременчуцької ГЕС, а в 1957 році відряджений до Китаю керівником групи радянських фахівців з розробки Схеми комплексного використання річки Янцзи, де, за його пропозицією, побудована найбільша в світі ГЕС Санься в двухступеневому варіанті потужністю 35 млн кВт[2]. Після повернення з КНР в 1960 році стає головним інженером Харківського інституту «Укргідропроект»[4]. Під його керівництвом перероблений затверджений проект Канівської ГЕС з перенесенням бетонних споруд гідровузла з лівобережної на правобережну заплаву Дніпра, поблизу селища будівельників. У затвердженому проекті Київської ГЕС він запропонував новий напрямок і примикання лівобережної земляної греблі, що дозволило виключити з затоплення та підтоплення водосховищем Київської ГЕС територію Дніпро-деснянського межиріччя.
У 1968 році Юхима Бакшеєва призначають директором інституту «Укргіпроводгосп» і членом колегії Мінводгоспу України[4], де, за його ініціативою і загальному керівництві розроблено новий проект споруджуваної Каховської зрошувальної системи з автоматизацією водоподачі, без холостих скидів води з використанням широкозахватної дощувальної техніки і з цілорічним режимом роботи[2]. Бортницька зрошувальна система, що використовує очищені стічні води Києва, за його пропозицією, розширена за рахунок використання алювіальних вод зрошуваної території з влаштуванням свердловин діаметром 1 м з гравійним фільтром. У верхів'ях Прип'яті, за його пропозицією, запроектовані і побудовані польдерні осушувально-зрошувальні системи з пристроєм безуклонних осушувальних каналів і гончарних дрен з однією насосною станцією, яка працює як на осушення, так і на зрошення.
У 1975 році Юхим Бакшеєв захистив кандидатську дисертацію[4], а в 1977 — працював в Болгарії експертом-консультантом по водному господарству. Пішовши в 1980 році на пенсію у званні заслуженого меліоратора України, він ще 16 років працював головним спеціалістом інституту «Укргіпроводгосп», а потім у кооперативі «Ріка».
Юхим Бакшеєв нагороджений орденами Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, заслужений меліоратор України і має 25 медалей. Він автор понад 30 публікацій. З 1998 по 2009 роки займався громадською діяльністю — очолював Раду ветеранів 601-го мікрорайону Печерської організації ВВВ ветеранів Києва[джерело?].
Перелік побудованих об'єктів з ідеями автора та авторські роботи
ред.- Схема комплексного використання водних ресурсів Дніпра.
- Схема зрошення 2670 тис. га земель України та Північного Криму з Каховського водосховища та Північнокримського каналу.
- Київський гідровузол.
- Канівський гідровузол.
- Кременчуцький гідровузол.
- ДніпроГЕС-2.
- Очаківський гідровузол з самопливним поверненням солоної води, що проникла в лиман при шлюзуванні суден, з лиману в море (з розпадом СРСР будівництво закрили).
- Канал Дніпро — Донбас за орільським варіантом.
- Каховська зрошувальна система в нових технічних рішеннях.
- Осушувальних-зрошувальні польдерні системи на безуклонних територіях у верхів'ях Прип'яті.
- Бортницька зрошувальна система на чистих підземних водах, що залягають в межах зрошуваної площі.
Публікації
ред.- Е. А. Бакшеев. Днепровские водохранилища и их народнохозяйственный эффект: воспоминания и размышления проектировщика. — Київ : Довіра, 2008. — 157 с. — ISBN 978-966-507-235-5.
- Е. А. Бакшеев. История создания сооружений по защите территорий от затопления и подтопления: воспоминания о творчестве гидротехника. — Київ : Довіра, 2010. — 113 с. — ISBN 978-966-507-268-3.
- Е. А. Бакшеев. Этапы подготовки к ведению Второй мировой войны. — Київ, 2010. — 23 с.
- Книга «Збірник окремих публікацій з питань будівництва СРСР і наслідків його руйнування». Київ, 2008
- Книга «Збірник окремих публікацій з періодичної преси з питань суспільного життя». Київ, 2006
- Книга «Збірник окремих публікацій з періодичної преси з питань суспільного життя». Київ, 2010
- Книга «Про цікавий і маловідомий»
- Книга «Я хочу розповісти вам …» (спогади про прожитий)[джерело?]
Примітки
ред.- ↑ Протокол. Коммерсантъ Украина. 11.07.2007. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ а б в 14 жовтня 2017 року відзначає своє 99-річчя від дня народження ветеран водогосподарської галузі Бакшеєв Єфим Олексійович. Сайт Державного агентства водних ресурсів України. 14.10.2017. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Бобренко И.А., Кныш А.И., Ушакова И.Г., Невенчанная Н.М. История факультета агрохимии, почвоведения, экологии, природообустройства и водопользования // Актуальные проблемы природообустройства, водопользования, агрохимии, почвоведения и экологии. — 2019. — С. 4-17.
- ↑ а б в г Горбовий О. Спорудження Дніпровського каскаду крізь призму особистого життєвого досвіду інженерів-гідробудівників // «Комунікативні горизонти усної історії» Матеріали міжнародної наукової конференції, 17-18 травня 2013 р., Переяслав-Хмельницький. — 2013. — С. 163-168.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |