Балка Кобильна
Балка Кобильна — регіональний ландшафтний парк в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області.
47°32′13″ пн. ш. 33°20′37″ сх. д. / 47.53694° пн. ш. 33.34361° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Дніпропетровська область, Широківський район, між селами Степове, Одрадне, Григорівка, Надія, Шестірня та Ганнівка |
Найближче місто | смт Широке |
Водні об'єкти | Кобильна (притока Інгульця) |
Площа | 1844 га |
Засновано | 2014 р. |
Оператор | Широківська районна державна адміністрація |
Балка Кобильна у Вікісховищі |
Розташований у межах Широківського району Дніпропетровської області, між селами Степове, Одрадне, Григорівка, Надія, Шестірня та Ганнівка.
Площа 1844 га. Статус присвоєно згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради від 05.12.2014 року № 597-28/VI. Перебуває у віданні: Широківська районна державна адміністрація.
Статус присвоєно для збереження природного комплексу великої балкової мережі — єдиної в області, яка збереглася в межах підзони типчаково-ковилового степу. Це — степовий природний комплекс із значною кількістю південно-степових елементів флори і фауни, рідкісними формами рельєфу, карстовими явищами і надзвичайно багатою історико-археологічною спадщиною.
Опис
ред.Ландшафтні геосистеми балки Кобильної на сучасному етапі розвитку природи Кривбасу і Дніпропетровської області являють собою унікальне і цінне природне явище[1].
Тут збереглися майже непорушені та слабко порушені степові ландшафти схилів балок та плакорів. Ці ландшафти належать до середньостепового типу і майже не охороняються в Україні на рівні заповідників, національних і регіональних парків.
У регіональному парку виявлено ділянки з поверхневим карстовим рельєфом та печера Кобильна, утворена у понтійських вапняках; це єдине місце в Дніпропетровській області з поверхневим карстовиявом і єдина печера в осадових кайнозойських вапнякових відкладах.
У межах парку розвинуті типи ґрунтів середньостепової підзони України — чорноземи південні, дерново-степові, лучно-чорноземні, лучно-болотні тощо.
Територією парку протікає річка Кобильня, на якій створено низка ставків, які є естетично привабливими і мають рекреаційне значення. У нижній частині балки, де вона врізана до рівня понтійського водоносного горизонту підземних вод, зафіксовано близько 30 джерел, води яких характеризуються сульфатно-карбонатним хімічним класом і мають лікувальне значення від хвороб шлунково-кишкового тракту; води джерел екологічно чисті.
У межах степових ландшафтів знайдені рідкісні види рослин, занесені до Червону книгу України — ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила найкрасивіша, сон чорніючий, рястка Буше, тюльпан Біберштейна, цимбохазма дніпровська, зіновать Скробишевського, а також ті, що охороняються рішенням Дніпропетровського облвиконкому — барвінок трав'янистий, цмин пісковий, гіацинтик блідий, горицвіт весняний і горицвіт волзький, звіробій звичайний. У балці створені штучні лісові масиви.
В районі балки Кобильної розташовані понад 10 історико-археологічних пам'яток — кургани, поселення Черняхівської культури, козацькі цвинтарі, церква Різдва Пресвятої Богородиці та інші.
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)