Балтян Павло Володимирович
Павло́ Володи́мирович Балтя́н (1994—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (посмертно, 2025).
| Павло Балтян Павло Володимирович Балтян | |||
|---|---|---|---|
 Сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 8 серпня 1994 м. Кодима, Подільський район, Одеська область | ||
| Смерть | 27 лютого 2023 (28 років) біля с. Невельське, Покровський район, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Рід військ |  | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
ред.Народився 8 серпня 1994 року в м. Кодима Подільського району Одеської області. У 2013 році закінчив Вінницький центр професійно-технічної освіти № 1, здобув фахи ювеліра-монтувальника, ювеліра-закріпника. У 2015—2017 роках проходив строкову службу в Подільському прикордонному загоні. У 2017—2019 роках працював у поліції. У 2022-му вступив на історичний факультет Уманського державного педагогічного університету імені П.Тичини.
З 2020 року служив за контрактом у лавах ЗСУ. Виконував бойові завдання в ході ООС в районі міста Світлодарськ на Донеччині. Проходив службу в 9-му окремому мотопіхотному батальйоні «Вінниця», що у складі 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Під час повномасштабного вторгнення обіймав посаду командира гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. 24 лютого 2022 року зі своїм підрозділом висунувся в бік Криму, де неодноразово вступав в бій із переважаючими силами противника, стримуючи просування по трасі Крим — Херсон. За ці бойові дії був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Загинув 27 лютого 2023 року поблизу селища Невельське на Донеччині. Під час штурмових дій викликав ворожий вогонь на себе. Будучи пораненим, вів далі бій, чим дав змогу побратимам захопити позицію противника.
Похований на Алеї Слави в м. Кодима на Одещині[1].
Залишилися батьки, дружина і син[2].
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 січня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3].
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (19 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Посилання
ред.- ↑ Павло Балтян. Платформа пам'яті «Меморіал». Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ На Одещині попрощалися із загиблим воїном ЗСУ, який мріяв стати вчителем. odessa-life. 7 квітня 2023. Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ Указ Президента України від 20 січня 2025 року № 45/2025 « Про присвоєння П. Балтяну звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 149/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |